Офіційний веб-сайт

Цикл радіопередач «Історія Християнської церкви»

Автор(-и): Олександр Денисенко, Тарас Аврахов, Роман Коляда / Розділ: Публіцистика і журналістика

Цикл радіопередач «Історія Християнської церкви», автори: Олександр Денисенко, Тарас Аврахов, Роман Коляда, період оприлюднення: грудень 2011 р. ‑ квітень 2013 р.

Висунуто Державним комітетом телебачення і радіомовлення України.

 

Цикл радіопередач «Історія Християнської церкви» Олександра Денисенка, Тараса Аврахова, Романа Коляди

 

Здійснення цього проекту стало непересічною і безпрецедентною у вітчизняному медіа-просторі духовно-просвітницькою акцією, що навертає українців до кращого розуміння своєї історії, місця нашої держави в контексті розвитку світової християнської культури, значення наших видатних діячів Церкви, прославлених українських святих, духовних пастирів, полемістів, предстоятелів Церкви у загальній картині становлення християнства у світі. Тематика програм охоплює часи від Різдва Христового до сьогодні. Від появи, народження Церкви на землі, через часи гонінь, єресей, Вселенських соборів, Середньовіччя, Реформації і аж до теперішніх часів, до становлення сучасної картини побутування християнства в Україні та світі.

Історія Церкви багата на факти, що дивують чи спантеличують, вражають чи захоплюють. Ця історія, в центрі якої стоїть постать Ісуса Христа ‑ це історія вірності і відданості, історія величних подвигів вім’я Істини. Як посеред розпусного язичницького Риму поставали постаті небесної чистоти, полум'яні промовці-апологети Церкви? Як у буремні часи гонінь гартувалися уми перших богословів і вибудовувалася струнка ієрархічна структура Церкви? Як люди на берегах Борисфена удостоїлися честі апостольської проповіді і як поставала Церква на наших теренах? За яких умов постало друкарство в Україні? У яких запеклих суперечках творилися пам’ятки полемічної, богословської та богослужбової літературина кшталт послань Івана Вишенського чи Требника і Служебника Петра Могили та його ж Катехізису? Про все це та багато чого іншого мільйони слухачів Національного радіо дізналися з цього циклу радіопередач.

Його унікальність полягає в двох речах. По-перше, це Історія Церкви загалом, а не однієї з конфесій і подана вона, з одного боку, по-журналістські об’єктивовано, а з іншого, ‑не впадаючи в цинізм і властиву сьогоденню схильність до скандалів і «жовтизни». Це історія. Відтворена з повагою до духовної і культурної спадщини людства і України, зокрема. По-друге, це історія, подана не як підручник, що рясніє датами і прізвищами, а як вервиця подій і фактів, що захоплюють, змушують співпереживати і замислюватися над головними питаннями людського буття. Ці радіофільми - вдала спроба говорити про вічне якнайсучаснішими засобами і дивитися на глобальне з національної, у кращому розумінні цього слова, патріотичної точки зору. Адже значна частина передач присвячена зародженню, побутування, окремим яскравим представникам Християнської Церкви саме в Україні, чим цей цикл виконує важливу духовно-просвітницьку функцію.

Цей проект унікальний ще й тому, що кожен з 150-ти сценаріїв у процесі створення обговорювався з авторитетними релігієзнавцями, істориками, філософами, а також представниками найбільших в Україні християнських конфесій, що дає можливість говорити про цей цикл радіопередач, як про приклад вдалого пошуку міжконфесійного взаєморозуміння в сучасних умовах. З іншого боку, проект не замикається винятково на феноменах властивих європейському християнству (хоча вони посідають чільне місце), але розглядає і процеси, що в переважній більшості випадків випадають з поля зору зацікавлених осіб. Приміром, шляхи поширення християнства в Америці, які, виявляється, були пов’язані не лише з кривавими злочинами конкістадорів, чи поширення на теренах України протестантизму, що багато хто вважає феноменом новітньої доби, натомість має тяглість від часів самої Реформації. Все це разом дозволяє слухачу циклу радіопередач «Історія Християнської Церкви» значно розширити свої уявлення про історію людства загалом, сформувати гармонійну систему поглядів на найважливіші процеси в ній. Адже історія Церкви розглядається в циклі як частина історичного поступу всього людства і слухач з'ясовує для себе, що історія світу й історія Церкви іноді так тісно між собою пов'язані, що жодне штучне розділення, властиве сучасним процесам секуляризації, не може ці зв'язки розірвати.

Художнє втілення теми у радіопередачах різноманітне за формами та жанрами: від оповіді про конкретні події, факти, цитування першоджерел, до постановочних «реставрацій». Невід’ємною частиною передач є взірцеві твори вітчизняної та світової духовної музики від найдавніших відомих зразків до сьогодення у виконанні провідних українських колективів.

 

Про авторів

Денисенко Олександр Володимирович, автор літературного сценарію циклу радіопередач Національної радіокомпанії України «Історія християнської Церкви» ‑ народився 5 вересня у 1958 році у місті Києві у родині кінорежисера Народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка Денисенка Володимира Терентійовича (роки життя 1930-1984) і актриси, Народної артистки України Наум Наталії Михайлівни (роки життя 1933-2004).

Освіта. Навчаючись у київській середній школі № 92 ім. Івана Франка, почав писати п’єси, був організатором шкільного театрального гуртка, у якому разом з ним грали: Соломія Павличко, Андрій Куликов, Дмитро Стельмах, Сергій Руденко, Андрій Юрачківський, Вадим Снєгірьов та інші. Ставилися твори Т.Шевченка, Л.Українки, І.Франка та І.Кочерги.

1975 року вступив до Київського державного університету ім.Тараса Шевченка на факультет кібернетики. Впродовж навчання створив студентський театральний гурток «Біля колон» і поставив два спектаклі «Двадцять хвилин з ангелом» за О.Вампіловим та «Міщанин у дворянстві» за Ж.-Б. Мольєром. Художнім керівником театру був Віктор Кісін.

1978 року вступив на акторський факультет Всесоюзного інституту кінематографії у Москві до творчої майстерні Народного артиста СРСР Сергія Бондарчука, який закінчив у 1981 році, зігравши у виставах: «Чайка» (роль Петра Соріна), «Чим люди живі» (роль Льва Толстого).

У 1988 році закінчив кінофакультет Київського театрального інституту за фахом режисера кіно та телебачення. Диплом захистив художнім фільмом «Що записано в книгу життя» за мотивами оповідання М.Коцюбинського. Фільм став лауреатом Всесоюзного фестивалю дебютних фільмів у 1989 р.

Акторська діяльність. З 1981 по 1988 рік працював на кіностудії ім.Олександра Довженка актором. Знявся у 25 картинах у головних ролях або ролях другого плану у режисерів: Георгія Данелії, Савви Куліша, Юрія Іллєнка, Олександра Муратова, Бориса Івченка, Ігоря Негреску, Олега Бійми та інших у фільмах: «Високий перевал», «Легенда про княгиню Ольгу», «Казки старого Арбату», «У привидів у полоні», «Помилуй і прости», «Совість», «Українська вендета», «Сльози крапали», «Провал операції «Велика ведмедиця», «Острів любові», «Раптовий викид», «Скарга» та ін.

За роль Гарвасія Доцьо у фільмі «Високий перевал» був удостоєний гран-прі Міжнародного фестивалю «Молодість» у 1982 р.

Режисерська, сценарна та продюсерська діяльність. 1988 року зняв на кіностудії ім. О.Довженка як режисер-постановник і сценарист художній фільм «Що записано у книгу життя» за Михайлом Коцюбинським. Цей фільм ‑ лауреат міжнародного кінофестивалю Матері (Ізраїль, м. Хайфа) 1989 р. та Всесоюзного фестивалю «Дебют» (м. Москва) ‑ 1989 р.

1989 року був режисером відновлення і нової редакції «репресованого» кінофільму Володимира Денисенка «Совість» (сценарій В.Денисенка та В.Земляка). Фільм удостоєний гран-прі на 1-му Всеукраїнському кінофестивалі ім. Івана Миколайчука у 1991р.

У 1991-92 рр. був автором і режисером-постановником художньої кінострічки «Мана або навчись у звіра» (Спільне підприємство «Кобза»).

З 1992 року працював у системі Держтелерадіо України. Був автором і режисером історико-публіцистичної телепрограми «VADEMECUM» на студії «Укртелефільм».

1993 року перейшов на роботу до Національної кінематеки України. Обіймав посади зав. відділу та продюсера кіновідеолітопису. Зняв науково-популярні фільми: «Повіяв вітер січовий», «...І почалась революція», «1905-й рік: пробудження».

З 1994 по 1998 рік працював головним режисером та директором ТВО «Культура», директором ТВО «Образ», директором студії «Укртелефільм» та старшим режисером ТВО «Відродження» у системі Держтелерадіо України та Національної телекомпанії України. Був автором телепрограм «ТV-історії», «Парадокси історії» та інших.

1996 року, як режисер і сценарист, зняв документальний фільм про більшовицький терор 1918-24 рр. в Україні «Замість Бога» («Просвіта-ТV»).

У 1998 році працював головним продюсером ТОВ «Українське об’єднання артистів» і як режисер-постановник поставив театралізоване шоу «Акт-Академія» за участю театральних акторів з усіх театрів м. Києва.

З 2000-го по 2006 рік був автором та ведучим щоденної програми «Кіносалон» на телеканалі «Київ».

2003 року, як режисер-постановник і автор сценарію, зняв повнометражний документальний фільм «Academia sempiterna» про Києво-Могилянську Академію.

У 2004-му році, як автор сценарію і режисер-постановник, зняв повнометражний художній фільм «Троянський Спас» на Національній кіностудії ім.О.Довженка.

Одночасно з роботою у кіно працював у Національному театрі ім.І.Франка і поставив, як режисер-постановник, виставу за Е.Філіппо «Різдво у домі Куп’єлло» за власним перекладом (2003р.), а також, як автор п’єси, брав участь у постановці вистави «Божественна самотність» (2004 р.)

З 2005 по 2010 р. був художнім керівником та директором з творчих питань Телерадіокомпанії «Глас».

З листопада 2010 р. працює в Національній радіокомпанії України на посаді заступника директора ТО «Культура». Автор і ведучий прямо-ефірної радіопрограми «Діалог з автором» (2011-2012 рр.) ‑ канал «Культура».

2013 року як автор сценарію та режисер-постановник створив повнометражний документальний фільм «Денисія. Світи Володимира Денисенка» про Народного артиста України, лауреата Шевченківської премії кінорежисера Володимира Денисенка.

У 2004 р. удостоєний звання «Заслужений діяч мистецтв України».

У 2011 р. за заслуги перед Українською Православною Церквою нагороджений орденом Української Православної Церкви Святого Великомученика Георгія Побідоносця.

Аврахов Тарас Григорович ‑ співавтор радіо-версії і продюсер циклу радіопередач Національної радіокомпанії України «Історія християнської Церкви», 1966 року народження, генеральний директор Національної радіокомпанії України.

Від самого початку свого творчого шляху у засобах масової інформації Тарас Аврахов був самою своєю професією налаштований на особливу увагу до слова. Розуміючи його вагу і у журналістській діяльності, і в житті загалом, обіймаючи різні посади, він намагався використовувати цей інструмент - слово, в такий спосіб, щоб воно приносило якнайбільшу користь людям, які його читають чи слухають.

З жовтня 1989 по травень 1993 року працював редактором відділу журналу «Українська мова і література в школі». З травня 1993 по грудень 2000 року - редактор української версії газети «Киевские ведомости», заступник головного редактора. Із січня 2001 по грудень 2002 року ‑ головний редактор, генеральний директор ТРК «Ера». З грудня 2002 по травень 2004 року - прес-секретар прем'єр-міністра України Віктора Януковича, керівник прес-служби КМУ. Із травня 2004 року по червень 2010 року ‑ голова правління ЗАТ «Інформаційно-видавнича група «Телеграфъ»». З 2010 року Генеральний директор Національної радіокомпанії України.

Коляда Роман Вікторович ‑ співавтор радіо-версії сценаріїв та виконавець (ведучий) циклу передач Національної радіокомпанії України «Історія християнської Церкви», директор Творчого об’єднання «Промінь» Національної радіокомпанії України.

Роман Коляда працює у засобах масової інформації від 1995 року, ще зі студентської лави. Починав свій шлях як журналіст у Національній телекомпанії України. Згодом працював ведучим програм, режисером, заступником головного редактора у Київській державній регіональній телерадіокомпанії, на «Радіо-Ера-РМ» та у деяких інших ЗМІ. Є автором трьох альбомів фортепіанної музики (2008, 2009 та 2011 років) і двох збірок поезій (2001 та 2006 років). У 2009 році Роман Коляда був рукоположений в сан диякона і служить в Свято-Юріївській парафії УПЦ-КП. Це, серед іншого, дає йому можливість фахово підходити у своїй журналістській діяльності до питань світогляду, просвітництва, духовності, етики, актуалізації загальнолюдських цінностей.

З 2010 року Роман Коляда ‑ автор та ведучий програми «Український вимір» на Першому каналі Українського радіо. Ця програма розглядає базові питання самосвідомості українського народу, говорить про культуру, філософію, психологію, історію, науку України, а також порушує глобальну проблематику, коли в ній можливо виокремити національну специфіку, або визначити універсальність якогось явища, що побутує на українському ґрунті.

У 2011 році Роман Коляда очолив ТО «Промінь», Другий канал Українського радіо, де здійснив остаточне переформатування цього каналу за принципом ‑ Вітчизняному слухачу ‑ актуальну вітчизняну музику, музичні новини та вітчизняну інформацію. 

Коментарі