Текстології до серії факсимільних видань рукописної і малярської спадщини Тараса Шевченка, автор Сергій Гальченко, роки видання: 2013, 2014.

Висунуто Національним музеєм літератури України.

Авторські текстології Сергія Гальченка до серії факсимільних видань рукописної і малярської спадщини Тараса Шевченка

Літературознавець, архівіст, джерелознавець, текстолог, музеєзнавець Сергій Гальченко ‑ особистість, відома і авторитетна в сучасному шевченкознавстві. Він став ініціатором і виконавцем близько тридцяти шевченківських проектів, серед яких особливо виділяються факсимільні і репринтні видання літературної та мистецької спадщини Т.Шевченка. Лише впродовж 2012-2014 рр. ним опубліковано такі видання спадщини Т. Шевченка, що стали значним надбанням української і світової шевченкіани:

1.Т.Шевченко. 1. Альбом 1845 р. (К.: Веселка, 2014; упорядкування, стаття, каталог).

2.Т.Шевченко. Альбом 1841-1843 рр. (К.: Веселка, 2013; упорядкування, стаття, каталог).

3.Т.Шевченко. Чигиринський Кобзар і Гайдамаки (К.: Кліо, 2014; упорядкування, стаття, примітки).

4.Т.Шевченко. Три літа (К.: Либідь, 2013; упорядкування, коментарі).

5.Т.Шевченко. Кобзар. 1840. (К.: Дніпро, 2014; упорядкування текстів цензурного та позацензурного видань, стаття, примітки).

6.Т.Шевченко. Більша книжка. (К.: Кліо, 2013; упорядкування, стаття, розшифровка текстів спільно з Н. Лисенко).

7.Т. Шевченко. Мала книжка. (К.: Веселка, 2014; упорядкування, стаття, розшифровка текстів спільно з Н. Лисенко).

8.Т. Шевченко. Прижиттєві видання. (К.: Веселка; упорядкування, стаття, примітки).

9.Т.Шевченко. Щоденник. (Л.: Світ, 2014; упорядкування та примітки).

Названі вище та інші видання спадщини Т.Шевченка, що вийшли в світ завдяки науковим пошукам Сергія Гальченка, розширили і зміцнили джерельну базу шевченкознавства. Текстологи, мистецтвознавці і видавці спадщини Кобзаря віднині мають у своєму розпорядженні ті першоджерела, доступ до яких був досі обмеженим. Усі авторські проекти Сергія Гальченка виконані на високому науковому рівні сучасної текстологічної науки. Дослідники й читачі віднині мають не лише факсимільне відтворення рукописної спадщини, але й розшифровку текстів, чого досі не було у вітчизняному шевченкознавстві. Саме такі видання дають можливість простежити динаміку творчого мислення автора і відтворити історію тексту поетичного твору.

При цьому важливо відзначити, що Сергій Гальченко реалізував нездійснені мрії Т.Г.Шевченка ‑ видав за наявними рукописами, що були відібрані під час арешту в 1847 р., «Другий» Кобзар» та рукописну збірку з ілюстраціями М.Башилова і Я. де Бальмена.

Найвагомішим внеском у поповнення джерельної бази шевченкознавства стало повернення в Україну у 2006 р. оригіналів рукописів, офортів Т.Шевченка, його прижиттєвих видань, фотографій та документів, вивезених із Києва в 1943 р. і розшуканих Сергієм Гальченком в архівах УВАН у США (Див. альбом-каталог «Повернені шевченківські раритети», 2010).

Усі видання «Кобзаря» та інших творів Т.Шевченка визначаються точністю текстів, адже все звіряється з оригіналами рукописів, супроводжується цікавими статтями та науковими коментарями.

Варто відзначити і видання «Кобзаря» для воїнів АТО з передмовою упорядника та підбіркою афоризмів із поетичних творів Т.Шевченка. Впродовж 2014-2016 рр. вийшло шість таких видань на позабюджетні кошти (серія «Бібліотека українського воїна»).

Кандидатура Сергія Гальченка гідна присвоєння звання лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка.

З подання Національного музею літератури України