Офіційний веб-сайт

Твір «Різдвяна Божественна Літургія»

Автор(-и): Олександр Козаренко / Розділ:

Твір «Різдвяна Божественна Літургія»; автор: Олександр Козаренко.

Висунуто НСКУ.

 

Твір «Різдвяна Божественна Літургія» Олександра Козаренка

 

Національна Спілка композиторів України представляє на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2019 року за напрямом «Музичне мистецтво» твір композитора, заслуженого діяча мистецтв України Козаренка Олександра Володимировича ‑ «Різдвяна Божественна Літургія» на канонічні духовні тексти для мішаного хору а сарреllа. Твір (ч.І «Літургія Слова») вперше прозвучав у березні 2014 року у Концертному залі імені С.Людкевича Львівської філармонії у виконанні Заслуженої хорової капели України «Трембіта» під орудою заслуженого артиста України Миколи Кулика. А у 2015 році був оприлюднений у повному обсязі («Літургія Слова» та «Літургія Жертви») у виконанні Галицького академічного камерного хору під керуванням народного артиста України Василя Яциняка також у Концертному залі імені С.Людкевича Львівської філармонії. В цьому ж році фундацією «Андрей» видано компакт-диск з записом цього твору в тому ж виконанні. Видання диску, який розійшовся по всьому світові великим накладом, було присвячено 150-річчю від дня народження митрополита Андрія Шептицького.

«Різдвяна Божественна Літургія»Олександра Козаренка є видатним явищем української сакральної музики останніх років. Завершена 2014 року в час Революції Гідності, вона стала вшануванням жертв Майдану, відповіддю автора на тривожні виклики сучасності, що постали перед Україною. В основі Літургії ‑ мелодії старовинного Київського розспіву, які оригінально перетворені автором в сучасній манері. Відчутними є впливи «нової школи» української духовної музики 20-х років XX століття (Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Олександра Кошиця), а також стилістики богослужбової музики С.Рахманінова, П.Чайковського, Д.Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя. Разом з тим за повагою до цих великих традицій постає неповторна самобутність композиторського письма Олександра Козаренка, неодноразово відзначена дослідниками його творчості, провідними українськими музикознавцями С.Павлишин, Ю.Ясиновським, Л.Кияновською, Ю.Чеканом, О.Комендою та ін.

Прозора за фактурою, Літургія насичена пісенно-романсовими інтонаціями, а постійне divizi*надає їй рис восьмиголосного партесного співу. Номери літургії згруповані відповідно до розділів богослужіння. Перша група включає «Амінь», «Нехай буде ім'я Господнє», «Слава Отцю і Сину» та «Господи помилуй». Лейтгармонія піснеспівів цієї групи ‑ полі ладове співзвуччя, що поєднує паралельні мажор та мінор. Друга група номерів ‑ це «Многії літа» та «Многоліття» - розгорнута композиція, що спирається на інтонації пісні «їхав козак за Дунай». Важливе значення в Літургії відіграють чотири антифони («Ісповімся Тобі, Господи», де використано алюзію до українського романсу «При долині кущ калини», «Сказав Господь «Блажен муж, що боїться Господа», «Сильне на землі буде сім'я його» та «Слава і багатство в домі його») з використанням різноманітних поліфонічних прийомів, зокрема фугато. В архаїчній манері витримані тропар «Різдво твоє, Христе Боже наш» (з речитативним вступом чоловічого хору), гармонізований монодичний наспів «Спаси нас, Сину Божий», «Слава і нині» та кондак «Діва днесь». «Всі ви в Хреста хрестилися» побудоване на суцільній діатоніці, а Прокімен виписаний у манері стрічкового голосоведення. Дуже виразна «Херувімська» (Атогого) знов-таки своєрідно втілює світ української пісні-романсу. При цьому вивірена збалансованість партитури близька за характером до хорового письма Д.Бортнянського. «Вірую» в цілому відзначене прозорістю хорового складу, контрастом бурдонних та мелодичних голосів. Євхаристичний канон включає низку коротких контрастних молитов. Це сувора, архаїчна «Милість миру», вальсоподібне «Достойно і праведно єсть», побудоване за антифонним принципом «Свят, свят, свят» та пісенно-мелодійне «Тебе оспівуємо». Композиція «Отче наш» побудована на контрасті мелодійного соло сопрано та суворих октавних ходів хору. Терпкі акорди «І Духові твоєму» переходять у могутній «Єдин Свят» і врешті «Нехай сповняться уста» та «Слава Отцю і Сину» велично завершують богослужіння.

Художня глибина І значущість творчого задуму, органічне поєднання кращих традицій української сакральної музики з принципами креативного музичного мислення народили нову неповторну якість у прочитанні канонічних духовних текстів, емоційно підсилили їх та наблизили до світосприйняття сучасної людської особистості. Саме це вирізнило «Різдвяну Божественну Літургію» Олександра Козаренка як знаковий твір сучасного музичного мистецтва, що стверджує високі духовні цінності, і тому заслуговує на відзначення Національною премією України імені Тараса Шевченка.

Олександр Козаренко -один з найвідоміших композиторів України, що вже понад 35 років працює на мистецькій ниві. Це універсальний музикант, що займається не тільки композиторською творчістю, а є також блискучим піаністом та поважним вченим-музикознавцем, доктором мистецтвознавства. Творчий доробок композитора охоплює практично усі музичні жанри - від монументальних вокально-симфонічних та симфонічних полотен до витончених зразків камерної музики. Домінантою його різноликої творчості можна вважати духовну музику, до якої він постійно звертається протягом всього свого творчого шляху. Це і Страсті, і Літургії, і один з найвагоміших його творів «Український реквієм» і ще багато інших композицій. Завжди у полі уваги композитора український фольклор ‑ як вагома складова його стилістики взагалі і як мелодична основа конкретних творів («П'ять весільних ладкань з Покуття», «Три лемківські пісні», «Три гуцульські коляди» та ін.). Одним з найвизначніших творів композитора зовсім іншого, модерного напряму є камерна кантата «П'єро мертвопетлює», в якій дебютував видатний український співак Василь Сліпак (з ним композитора пов'язували довгі роки творчої дружби аж до його загибелі підчас АТО). Не можна не згадати театральну музику Олександра Козаренка ‑ понад 60 спектаклів з української та зарубіжної класики, поставлених у багатьох театрах України. Творчі досягнення Олександра Козаренка неодноразово відзначені. Він ‑ заслужений діяч мистецтв України (2007), Лауреат Премій ‑ імені Л.М.Ревуцького (1996), імені М.В.Лисенка (2001), імені Б.М.Лятошинського (2012), імені С.П.Людкевича (2007). Твори О.Козаренка увійшли до репертуару провідних українських музикантів та колективів, постійно звучать на численних міжнародних фестивалях, записані у фонд Українського радіо, видані на численних компакт-дисках.

З 1993 року Олександр Козаренко працював у Львівській Національній музичній академії імені Миколи Лисенка на посадах: проректора з наукової роботи та завідувача кафедри теорії музики. З 2010 року ‑ декан факультету культури і мистецтв Львівського Національного університету імені Івана Франка, з 2015 р. і донині ‑ завідувач кафедри філософії мистецтв цього університету. У 2001 р. обраний Дійсним членом Наукового товариства імені Т.Шевченка, де є головою музикознавчої комісії. З 2008 року - почесний професор Українського Вільного університету в Мюнхені (Німеччина).

 

З подання Національної Спілки композиторів України

 

*У партитурі струнних інструментів термін divizi означає, що з двох виконавців, які грають один і той саме голос, один повинен брати вищий, а інший – нижчий тон.

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA