Серія графічних творів «Шевченкіана», «108 вад людських», автор Михайло Андрійчук, рік оприлюднення: 2016.

Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника.

Серія графічних творів «Шевченкіана», «108 вад людських» Михайла Андрійчука

Пластична виразність, строгість і суворість ліній створюють монументальний образ – символ. Ряд графічних композицій на теми поезій Кобзаря. Драматично побудована на контрастах тіні і світла літографія «Катерина». Гармонія лінійних співзвуч, що створює поетичний образ у літографії «І сниться їй той син Іван» за мотивами поеми «Сон».

Простір робіт художника стає місцем зустрічі із явищами різних епох і культур. Так відомі міфологічні сюжети отримують оригінальну трактовку і слугують приводом для філософських, морально-етичних рефлексій.

«Леда і Лебідь». Фігури цих двох міфологічних персонажів графічно і за своїм кольоровим вирішенням немовби складають одне ціле. Вони освітлені на темному фоні якимось умовним джерелом світла. Либідь – солярний птах. І таке пластичне вирішення теми співзвучно уявленням неоплатоніків про Леду, як про символ єднання із абсолютом.

«Байдужість». У пустому, позбавленому атрибутів сірому просторі, просторі сірості, стоїть фігура кам’яного ідола. Він без обличчя, мавпа на його голові відбиває шматки каміння. Такий індивідуалізм, що базується на розривізв’язків з іншими людьми, із суспільством, веде до втрати індивідуальності. Мавпа – символ гріха, низьких інстинктів, комплексу самознищення. Також є символом руйнування, як пародія на творчість.

Для творчості митця притаманний органічний зв’язок сучасних художніх пошуків із традиціями класичного мистецтва і народної культури. Безпосередність спостережень поєднується із узагальненням, відбором та вивіреністю деталей. Реалізм поєднується із метафоричністю та символізмом художніх образів. У творах митця присутні історична перспектива та істотні риси сучасності.

З подання Українського фонду культури імені Бориса Олійника