Офіційний веб-сайт

Проект «Графіка української мови»

Автор(-и): Василь Чебаник / Розділ:

Проект «Графіка української мови», автор: Василь Чебаник.

Висунуто Публічною бібліотекою імені Лесі Українки для дорослих м.Києва, Національною академією мистецтв України.

 

Проект «Графіка української мови» Василя Чебаника

 

Рукописний шрифт, мальований та каліграфічний, безпосередньо стосується мистецтва графіки та, особливо, книжкового оформлення і графічного дизайну. Цей вид графіки посідає помітне місце у творчому доробку Василя  Яковича Чебаника, його художніх дослідженнях та педагогічній діяльності.

У мистецтві шрифту є певні характеристики, котрі визначають його образність та читабельність. До них належать пропорції, врівноваженість, рух, ритм, просторовість, контраст штрихів. В Україні рукописний шрифт маєдавню історію, яку можна відраховувати від створення кириличної абетки в IX ст. У написанні кирилиці є кілька історичних форм, що змінювали одна однучи існували паралельно: устав, півустав, скоропис, в'язь. Вони стали основою для набірних шрифтів ХVІ-ХVIIст. Проте цю традицію давніх кириличних почерків було обірвано в 1708 році реформою Петра І і введеннямгражданського шрифту, що є напівлатиницею та не має нічого спільного з слов'янською писемністю.

Проекту «Графіка Української мови» («Абетка») В.Я.Чебаник присвятивостанні десятиліття своєї діяльності. Його основою є ідея створення державного шрифту, котрий базувався б на історичних українських почерках і виконувавроль національного державного атрибуту та засобу самоідентифікації нації. «УКРАЇНСЬКИЙ ШРИФТ ПОВИНЕН СТАТИ ВІЗУАЛЬНИМ ЗОБРАЖЕННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, її ЧАРІВНОЇ МЕЛОДІЇ», ‑вважає Василь Якович. Вже у назві «Графіка української мови» закладена ідея візуально ідентифікувати українську мову відповідно втраченої гармонії: слов'янська мова+слов'янська абетка. Це надасть Україні обличчя деокупованої суверенної держави, зі слов'янською мовою і відродженою абеткою, оновленою на сучасному європейському рівні.

Для цього проекту В.Чебаник розробив вісімнадцять різних гарнітур, з варіаціями одних і тих же шрифтів ‑двадцять. Усі шрифти «Графікиукраїнської мови» створювались з виявленим рукописним характером, але як набірні гарнітури для практичного впровадження в життя. «Абетка» має кілька джерел, одним з яких є вивчення давньоруських почерків. Іншою потужною базою для створення нових шрифтів став досвід Чебаника в галузі книжкового оформлення та графічного дизайну.

Зосередившись на такій галузі графічного мистецтва як шрифт, що втратила свою художню та історичну наповненість, ставши суто технічною, прикладною  сферою, Василь Якович почав відроджувати давні традиції йпривносити значний естетичний заряд в елементи книжкових видань і дизайну. Багаторічна діяльність Василя Чебаника, котра триває і досі, є постійною, інтенсивною і надзвичайно плідною.

Почавши в 1960-ті роки з книжкового оформлення, графік підніс культуру книги та шрифту на високий мистецький рівень. У цей період він розробив основні художні прийоми та мотиви, урізноманітнив свій арсенал композиційних рішень й декоративних деталей. Близько двадцяти років досвіду в оформленні видань сформували основу для подальшої творчості у графічномудизайні, в процесі якої відбулося рафінування й відточення знайдених засобіввиразності, відбір найвдаліших прийомів, значне збільшення виразності при зменшенні декоративного навантаження.

Цифрова версія проекту «Графіка української мови» представленавишуканим шрифтом Рутенія у двох накресленнях для Веб і Десктоп на ресурсі https://rentafont.com.ua/fonts/rutenia/regular.

Проект «Графіка Української мови» («Абетка») є підсумком длянапрацьованого масиву знань, художніх засобів та естетичних вподобаньмитця.

 

З подання Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м.Києва

 

х х х

Національна академія мистецтв України представляє на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2019 року за напрямом візуальне мистецтво ‑проект «Графіка української мови» заслуженого діяча мистецтв України, члена-кореспондента відділення образотворчого мистецтва НАМ України, члена Національної спілки художників України Чебаника Василя Яковича.

Василь Чебаник ‑видатний український художник-графік, відомий не лише в Україні, а й за її межами. Для творчості Чебаника В.Я. головним джерелом натхнення є історія України. Його основні мистецькі інтереси й прагнення, філософські переконання й широкий педагогічний досвід виховання багатьох поколінь творчої молоді, відкривають нашій державі унікальну можливість повернення в соціокультурну сферу самобутньої української шрифтової графіки як високого мистецтва, що базується на допетровській кирилиці, яка зникла свого часу після реформи 1708 року.

Довгий час працював В.Я.Чебаник над створенням української абетки на основі класичної «кирилиці» з єдиною метою: український шрифт повинен стати візуальним зображенням української мови, її чарівної мелодії.

Шрифти «Графіка української мови» ‑це візуальне зображення мови символами. Наша мова володіє багатою традицією первозданного кириличного письма, яке існує тільки в пам'ятках культових канонічних творів православ'я. Як самостійна держава ‑Україна повинна володіти всіма символами державності і, перш за все державною мовою з відповідною цій мові графічною абеткою. Новостворена національна абетка у цей несприятливий для існування української мови час стане резервацією, де мова збережеться навічно, ще й позбудеться ознак вторинності й неповноцінності.

Ініціатива впровадження «Абетки» була підтримана Загальними зборами Національної академії мистецтв України 20 червня 2017 року (протокол № 2), де було представлено цей проект Василя Яковича Чебаника та прийнято рішення про необхідність запровадження й введення в українську граматику новостворених шрифтових гарнітур для використання в офіційній графічнійморфології і культурному обігу.

Таким чином, Національна академія мистецтв України вважає, що Чебаник Василь Якович своїми творчими здобутками в образотворчому мистецтві, зокрема реалізованими у актуальному та стратегічно важливому для нашої країни проекті «Графіка української мови», заслуговує на здобуття найпрестижнішої премії держави - Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

З подання Національної академії мистецтв України

 

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA