Офіційний веб-сайт

Поема «Третє пришестя»

Автор(-и): Андрій Гудима / Розділ: Література

 

Поема «Третє пришестя», видавництво «ТОВ «Білоцерківдрук» (м.Біла Церква), рік видання: 2014, автор: Андрій Гудима.

Висунуто Національною спілкою письменників України.

 

Поема «Третє пришестя» Андрія Гудими

 

Поема Андрія Гудими «Третє пришестя» ‑ це згусток болю, що десятиліттями непокоїв і продовжує турбувати кожного українця і всю Україну; це пекучі реалії бурхливого сьогодення, які спонукали суспільство усвідомити, що Україна ‑ це доля нині сущих і прийдешніх поколінь. Присвячена 200-річному ювілею Тараса Шевченка, вона починається ретроспекцією «Остання подорож» /перепоховання праху Кобзаря/, включає в себе чотири частини, ‑ «А ми нашу славну Україну...», «Ще не вмерла...», «Євромайдан», «АТО», у яких без упередження і поблажок, незважаючи на імена і титули посадовців, автор нещадно, інколи з їдкою іронією, бичує всіх і всяких руйнівників незалежності України ‑ аж до президентів як гарантів Конституції.

Кожна частина поеми ‑ це яскраві світлини спротиву облуді, корупції, насильству і кривосуддю; це ‑ наскрізь пронизана Шевченковим духом усеохоплююча віра у справедливість і перемогу ‑ від простих смертних, студентів-майданівців й аж до Героїв Небесної Сотні. Зрештою, поема «Третє пришестя» ‑ це портрет України з Шевченком на початку третього тисячоліття.

До цього рубежу в духовному, політичному і соціально-психологічному бутті України автор підходить поступово: «пропустивши через власну душу страждання, сумніви і надії Кобзаря». Слушно вплітаючи у канву твору фрагменти з поезій Шевченка, вимальовує не ілюзію присутності його, а живий психологічний портрет ‑ як духовного гетьмана Євромайдану, ‑ поривчастого, гнівного, непримиренного, часом надто імпульсивного аж до непередбачуваності, і щоразу поруч ‑ то занедбаним полем, то невситимим болем – вона, Україна, суща в кількох іпостасях: приваблива аж до замилування, то вже «немовби на торгах»; гідна підтримки й поваги – «їй-богу, як Сікстинська мати», то вже – «з дитям на ліки просить». Та перш за все Україна ‑ це «дух наш праведно-високий», а «Майдан ‑ як добре серце, /Як благословенне/ Самим Господом...».

І автор, і Кобзар, переймаючись «болями і стражданнями України, опиняються на стрімкому гребені Революції Гідності». Поема писалася у три етапи, по гарячих слідах подій, отож пронизана духом часу. Організація письма чітка, думки лаконічні. Мова твору соковита, насичена діалогами, досить метафорична. Тембр оповіді варіює від плавно-епічного до експресивного. Усе це долучає поему до тієї вибухової сили, яка спроможна примусити нинішню владу прислухатися до голосу народу, перейматися його негараздами і служити суверенній Україні. Опублікувавши поему, Андрій Гудима таким чином прилучився до святого наповнення наших буднів Шевченковим духом: «Така слава, духу стілько! //Лише стойма стіймо. Стійко!// Та не на колінах». Книга має свого читача, інсценізована і використовується у школах Київщини на відкритих нестандартних уроках з української літератури і патріотичного виховання учнів.

З подання Національної спілки письменників України

Коментарі