Офіційний веб-сайт

Платон Майборода «Я прийду до тебе з піснею… Вибрані вокальні твори»

Видавництво «Музична Україна», м.Київ, 2008 р., ISMN M-707 502-97-6

 

Передмова кандидата мистецтвознавства, доктора філософії (мистецтво) Валентини Кузик.

 

Фрагмент з передмови «Платон Майборода» Валентини Кузик:

«Доробок українського композитора, народного артиста України П.Майбороди становить понад 200 пісень, і всі вони відіграли важливу роль у розвитку української пісенності XX століття, найкращі з них стали її класичним надбанням, а деякі навіть увійшли до пісенної скарбниці світового мистецтва. Примітною особливістю його музичного висловлювання стало зіставлення трьох видів вокального викладу: соліст-дует (однорідний) ‑ хор. Вирізняється і хорова партитура, адже прийоми багатоголосся і ладового розвитку його пісень постали на фольклорному ґрунті й найкращих традиціях української професійної музики. Велику роль відіграє і кантиленне мелодичне начало, яким сповнені кращі зразки пісенної лірики Майстра. Самобутня і драматургія творів ‑ вона здебільшого ґрунтується на двох типах розвитку: 1) контрастному зіставленні різних за характером музичних матеріалів, якщо твір розгорнений, і 2) варіантному розвитку головної поспівки-ядра ‑ у протилежному випадку. Є у композитора й особливі, улюблені форми побудови та розгортання наспіву, що випливають із національної природи мелодичного мислення митця. Так, мелодії більшості ліричних пісень П.Майбороди являють собою повторювані ланки-речення, де перші фрази звучать однаково, а другі ‑ інакше. Причому в цих других фразах спосте­рігається динамізація інтонаційного розспіву, викликана посиленням експресивності мелодичної лінії. Такими є, наприклад, мелодії в «Київському вальсі», піснях «Білі каштани», «Рідна мати моя», «Ти моя вірна любов» та ін. Завдяки повторенню початкової фрази вони легко запам’ятовуються, але водночас не позначені сталістю узагальненого музичного образу, а йдуть за емоційними порухами душі, індивідуалізованим ліричним особистим почуттям. Вони пов’язані, як правило, з варіантною розробкою мелодичних поспівок і виливаються в широкі наспівні теми.

Пісні Платона Майбороди відзначаються частим використанням широкої кантилени, розрахованої на високий виконавський рівень співаків. Такі вимоги автора до вокалу цілком зрозумілі, адже художній зміст його пісні розкривається насамперед засобами мелодичної виразності, ‑ в ній закладено психологічний підтекст слова, ніби «розкріпачує» людські почуття, дає їм вихід у звуках».