Офіційний веб-сайт

Оксана Забужко: «Переможемо у війні, коли кожен усвідомить себе українцем»

– Якість української політики досі низька. Перш ніж почалася військова агресія з боку Росії, наш політичний клас деградував. Кожен наступний парламент був гірший за попередній. Зараз, на жаль, ця тенденція зберігається. Але зростає суспільство. Отже, зростатиме і якість влади, – говорить письменниця 57-річна Оксана ЗАБУЖКО.Що стало іншим у країні за часи незалежності?

 

 

– Ми створили державу – свої органи влади й закони, які формуватимуть порядок денний для країни. Без цього не може бути незалежності. Прийняття Конституції 1996 року було історичним у плані державного будівництва. Україна є. Тепер продовжуємо будувати державу в інституційному сенсі.

 

Важливими є реформи Збройних сил, починаючи від 2014-го. Маємо кордони з колишніми метрополіями. На це треба зважати. Державне будівництво починається з армії, яка охороняє та захищає.

 

Два Майдани, тобто Революція гідності й помаранчева, – це також сильні системотворчі фактори. Державне будівництво – це не тільки ті реформи й закони, що приймає Верховна Рада. Це ступінь політичної зрілості суспільства, яке є джерелом влади, згідно з Конституцією.

 

Яких змін за 27 років зазнало суспільство?

 

– Майдан був прямим волевиявленням народу з вимогою до влади повернутися у правове поле. Це свідчить про кризу політичної системи й еліт. З іншого боку, бачимо, що народ як замовник держави дорослішає, набирається сил. Суспільство готове контролювати владу.

 

В Україні проживають зовсім інші люди, ніж на початку 1990-х. З іншою свідомістю, цінностями. Чітко ця різниця помітна, якщо поїхати в Білорусь. Там суспільство зупинилося на рівні вихідців із СРСР. Вони вирішили повернутися назад на пайку. Створити свій власний Радянський Союз. Це коли ви не знаєте – як виглядає світ, хто вам дає роботу, не замислюєтеся над державними процесами. Ваша справа – з дев’ятої ранку до шостої вечора стояти біля станка.

 

Ми теж були такими 27 років тому. Зараз хочемо рухатися в Європу, розвиватись, ставати активнішими, об’єднуватись і будувати свою незалежну державу. Білоруси відмовилися від своєї мови, прапора і стали повністю підконтрольні Росії. Ми теж могли так зробити. Але обрали інший шлях. Ми два Майдани воювали за своє і продовжуємо цю війну зараз.

 

Що залишилося від Радянського Союзу, що заважає нам рухатися вперед?

 

– Незалежність – це не одноразовий акт. На момент проголошення були радянська номенклатура й куратори з Москви. Вони контролювали нашу адміністрацію і після СРСР. Намагаються це робити й зараз. Те, що відбувається сьогодні, – це війна за незалежність. Попередні 27 років ми нарощували сили для неї.

 

Є люди, які все ще ностальгують за Союзом. Але це меншість. Її часто вирощують українські засоби масової інформації. Вони все ще не позбулися колоніальної традиції дивитися на Москву. Наші медіа мають брати інформацію з дайджестів Washington Post, Guardian чи New York Times, а не з російських ЗМІ. Тоді людей, які ностальгують за “совком”, буде значно менше.

 

За яких обставин і коли країна повністю позбудеться радянського й колоніального минулого і вийде з-під впливу Росії?

 

– Коли кожна людина зробить для себе вибір. Усвідомить себе українцем. Тоді переможемо у війні. Для цього потрібен час. Але процес почався, і він – невідворотний.

 

Якою буде та Україна?

 

– Коли звільнимося від колоніального минулого, ніхто більше не диктуватиме нам порядок денний. Станемо країною великих можливостей. Головне – правильно їх реалізовувати.

 

Розмовляла Ангеліна Кованда

Джерело: Країна