Офіційний веб-сайт

Музичні твори «Український реквієм», «Орестея», «Sinfonia Estravaganza»

Автор(-и): Олександр Козаренко / Розділ: Музичне мистецтво

Музичні твори «Український реквієм», «Орестея», «Sinfonia Estravaganza», автор: Олександр Козаренко, період оприлюднення: 2009-2012 рр.

Висунуто Національною спілкою композиторів України.

 

Музичні твори «Український реквієм», «Орестея», «Sinfonia Estravaganza» Олександра Козаренка

 

«Український реквієм», який має підназву «Лемківський», був написаний 2008 року і вперше виконаний Заслуженою академічною капелою «Трембіта» у жовтні цього ж року під час XIV Міжнародного музичного фестивалю «Контрасти», а згодом ‑ у листопаді в Києві Ансамблем класичної музики імені Б.М.Лятошинського Національного Будинку органної і камерної музики під час офіційного вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. Остання редакція твору 2010 року прозвучала у тому ж виконанні у травні 2011 року у Києві під час фестивалю «Музичні прем’єри сезону» та була трансльована і записана Національною радіокомпанією України.

В основі твору ‑ 12 частин латинської заупокійної меси, переспівані львівським поетом Назаром Федораком. Його вірші оживляють канонічні тексти українською народною образністю. Це дозволило композиторові Олександру Козаченку створити в українській сучасній музиці своєрідний еквівалент «Польського реквієма» Кшиштофа Пендерецького, «Військового реквієма» Бенджаміна Бріттена, які ознаменували трагічні події у житті європейських народів XX ст.

Введення до складу симфонічного оркестру групи народних інструментів (цимбал, трембіт, сопілки, теленки, фрілки) не є суто декоративним етнографічним елементом, а, як сказав на київській прем’єрі Блаженніший Кардинал Любомир Гузар, «уособленням єдності українського народу ‑ від Карпат до Слобожанщини, бо за невинно убієнними плакала-ридала вся Україна, не залежно від того, хто гинув ‑ чи лемки чи полтавчани».

Музика «Українського реквієма» виростає з однієї поспівки, що як заплачка думки «розростається деревом» пов’язаних із нею мотивів, які, не втрачаючи зв’язку з риторичною фігурою саtаbаsа (що уособлює в єврейській музиці образ страждання, смерті), до кінця твору все більше «просвітлюється», виявляючи свою національну українську природу. Так на музичному рівні відтворена головна ідея Реквієма ‑ від страждання, через молитву до умиротворення і Спокою, віднайденого в Господі.

«Український реквієм» (Лемківський) став знаковим твором в українській музиці останніх років, отримав гаряче схвалення публіки і зацікавлене сприйняття критики, вийшов у світ у вигляді компакт-диску в серії «Духовна музика України» (видавець-директор благодійної фундації «Андрей» Михайло Перун), неодноразово транслювався Українським радіо, радіо Ватикану та був відтворений в Соборі Парижської Богоматері для вірних діаспори за єпископства блаженної пам’яті Владики Михайла Гринчишина.

За словами доктора мистецтвознавства, професора Львівської національної музичної академій ім.Миколи Лисенка Стефанії Павлишин «Український реквієм» Олександра Козаренка є гідним національним відповідником знаменитих заупокійних мес європейських композиторів (передовсім, Кшиштофа Пендерецького, зокрема, його «Страстей за Лукою» пам’яті жертв Хіросіми, «Польського реквієма»), з якими твір О.Козаренка зближує не тільки тематика, але й глибинність задуму та оригінальність втілення, заснованого на поєднанні національного первня з його модерним прочитанням.

«Орестея» (мелопея за мотивами трагедій Есхіла в українському перекладі Андрія Содомори) для акторів та ансамблю духових та ударних інструментів була остаточно завершена композитором Олександром Козаренком 2012 року і вперше представлена публіці у Львові у Першому українському театрі для молоді та юнацтва акторами Т.Сторожук, заслуженим артистом України Л.Данильчук, Марією та Назаром Павликами, ансамблем солістів оркестру Львівської філармонії (диригент ‑ Назар Яцків) у постановці режисера, заслуженого діяча мистецтв України Ірини Волицької.

До фрагментів трагедійної трилогії Есхіла «Агамемнон», «Жертва біля гробу» та «Евменіди» режисером було додано тексти Оксани Забужко та Райнера-Марія Рільке, які немов обрамляють композицію, відтіняючи драматизм самого дійства.

Як зауважила театрознавець Світлана Веселка, що колись подала ідею Олександру Козаренку звернутися до музичного прочитання Есхіла, «композитору вдалося проступити крізь поріг часу». Не відтворюючи давньогрецької музики (її ладів, ритмів), автор ніби змоделював власне бачення способу подачі античної трагедії в наш час, постмодерними засобами XXI ст.

Прем’єрне виконання твору під назвою «Орестея ‑ exercice» викликало гаряче зацікавлення публіки, а критик Наталія Гнатів назвала цей твір «класикою української музики XXI ст.» (в буклеті до XIX Міжнародного фестивалю «Контрасти», в рамках якого відбулося повторне виконання «Орестеї» Олександра Козаренка 15 жовтня 2013 року).

«Sinfonia Estravaganza» для гітари, ударних та струнного оркестру була остаточно закінчена композитором Олександром Козаренком 2010 року у вигляді трьох частинної камерної симфонії, де перша частина написана для струнних, друга - для гітари-соло в супроводі струнних (під назвою «(Quazi blues»), третя - для ударних та струнних інструментів (під назвою «Per aspera ad astra»), і присвячена професору Георгію Павлію, який вперше виконав цей твір у вересні 2010 року з оркестром «Perpetuum mobile» Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка.

Запис твору здійснено на концерті камерного оркестру Хмельницької філармонії (диригент ‑ Олександр Драган) 17 березня 2013 року. З цим твором оркестр виступав також у квітні цього року в Одесі на XIX Міжнародному фестивалі «Два дні і дві ночі нової музики» у залі Одеської філармонії за участю львівського балету «Карменс» під керівництвом Олександра Плахотнюка, що запропонував хореографічну версію симфонії. У травні 2013 року твір прозвучав на сцені Краківської філармонії на відкритті Міжнародного фестивалю «Дні музики композиторів Кракова». Захоплені відгуки про це виконання прозвучали з уст видатної польської клавесиністки Ельжбєти Черни-Стефанської; професора Інституту музикології Краківського університету Малгожати Возної, яка назвала цей твір «хітом (przebojem)» сучасної музики. Голова Краківської спілки композиторів, професор Єжи Станкевича порівняв цей твір, за енергією, ритмічним та мелодичним багатством, з кращими композиціями Войцеха Кілляра (автора музики до знаменитих фільмів Анджея Вайди «Пан Тадеуш», Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», тощо).

Київська прем’єра твору відкрила Авторський концерт з нагоди 50-ліття Олександра Козаренка 6 жовтня 2013 року в Малому залі Національної музичної академій України, який за словами Голови Національної Спілки композиторів України Ігоря Щербакова став «справжнім знаком оклику на завершення XXIV Міжнародного фестивалю «Київ-Музик-Фест»». Присутній на концерті Голова Спілки композиторів Польщі Єжи Корновіч назвав цю музику «зразком елегантності та вишуканості».

Виконання твору за участю балету було двічі здійснено у Львові в травні та жовтні цього року (разом з «Орестеєю» у програмі «Музичний театр Олександра Козаренка» на Міжнародному фестивалі «Контрасти»), а продовжиться 7 листопада 2013 року у залі Варшавського університету музики ім. Фредерика Шопена, що запропонує ще одну площину існування цієї камерної симфонії. Мистецтвознавці високо оцінили цю синтезуючу різні види мистецтва композицію, яку, наприклад, кандидат мистецтвознавства Денис Шариков (Київський педагогічний університет ім.Бориса Грінченка), назвав «небувалим явищем в сучасній українській музиці та хореографії».

 

Про автора

Олександр Володимирович Козаренко ( народився в 1963 р. у м.Коломия Івано-Франківської області) ‑ один з провідних українських композиторів середнього покоління. Музичну освіту отримав у Київській державній консерваторії по класу фортепіано (у професора В.Воробйова, 1988) та композиції (у професора М.Скорика, 1989). Як музикознавець закінчив аспірантуру у доктора мистецтвознавства І.Ф.Ляшенка (1993). З 1993 року після захисту кандидатської дисертації викладав у Львівській національній музичній академії ім.М.Лисенка. З 2002 року ‑ доктор мистецтвознавства, професор. З 2010 року ‑ декан факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. І.Франка. О.Козаренко ‑ дійсний член Наукового Товариства ім Т.Шевченка, голова музикознавчої комісії цього товариства. З 2008 року ‑ ординарний професор Українського Вільного Університету в Мюнхені.

За тридцять років композиторської діяльності О.Козаренком створено високохудожні зразки у жанрі симфонічної, кантатно-ораторіальної, оперної, балетної, камерно-інструментальної, театральної музики (біля 100 вистав). Його композиції постійно виконуються в програмах різноманітних міжнародних музичних фестивалів ‑ у Києві, Львові, Варшаві, Кракові, Братиславі, Дрездені, Фрайбурзі, Новосибірську, тощо. Досягнення О.Козаренка у мистецтві композиції неодноразово відзначалися різноманітними преміями та відзнаками. Він є лауреатом мистецьких премій: імені Л.М.Ревуцького (1996), імені М.В.Лисенка (2001), імені Б.М.Лятошинського (2011), Львівської обласної премії ім.С.Людкевича (2008), премії Національної спілки театральних діячів України імені Лео Вітошинського (1999). Нагороджений медаллю Української Греко-католицької Церкви імені Андрія Шептицького (2000). У 2008 році отримав почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».

Твори Олександра Козаренка входять до репертуару провідних колективів та солістів України та інших країн, виконуються ними в Україні, США, Франції, Німеччині, Польщі, Словаччині, Росії, Литві. Багато композицій О.Козаренка записані у фонд Національної радіокомпанії України, вийшли на кількох компакт-дисках, отримали високу оцінку публіки та музичної критики. 

Заслужений діяч мистецтв України Олександр Козаренко
Заслужений діяч мистецтв України Олександр Козаренко
Коментарі