Офіційний веб-сайт

Музично-драматичне дійство за творами Т.Г.Шевченка «Пророк»

Автор(-и): Микола Балема, Богдан Балема / Розділ: Музичне мистецтво

Музично-драматичне дійство за творами Т.Г.Шевченка «Пророк», автори: Микола Балема, Богдан Балема, рік оприлюднення: 2014.

Висунуто Українським фондом культури імені Бориса Олійника.

 

Музично-драматичне дійство за творами Т.Г.Шевченка «Пророк» Миколи Балеми, Богдана Балеми

 

У творчості народного артиста України, композитора Миколи Балеми, як і його сина ‑ лауреата міжнародного конкурсу «Gradus ad Parnassum» (2001 р.) композитора Богдана Балеми особливе місце займають твори, написані на вірші Т.Г.Шевченка.

Благоговіння перед Кобзарем проходить через усе свідоме творче життя композиторів. Вони завжди пишуть свої твори і створюють нові програми для академічного ансамблю пісні та танцю «Козаки Поділля», ‑ колективу, який ось уже 43 роки очолює Микола Балема, ‑узгоджуючи філософію, мораль, духовні цінності, любов до України з Тарасом Григоровичем.

Ще коли Богдан навчався у Львівській національній музичній академії по класу композиції, його батько, працюючи з народним колективом, ламав стереотипи народного жанру, шукав нові засоби і форми творчої реалізації ансамблю. Уродженець Поділля, закінчивши Уральську (Єкатеринбургзьку) консерваторію, з великою жагою і любов'ю почав створювати все нові і нові програми на базі українського подільського фольклору.

П'ятирічна розлука з Україною загострила патріотичні почуття молодого музиканта, і він, повернувшись додому, зрозумів, що в його рідній Україні не все гаразд...

«Кобзар» Т.Г.Шевченка повернув його до реалій того часу і спонукав діяти. Микола Балема багато пише, в тому числі і на вірші Шевченка. Він створює сюїту для хору, оркестру і балету «Шевченкіана», яка з великим успіхом сприймалася глядачами, зокрема, і в Палаці культури «Україна» у м. Києві. Наприкінці 80-х років студія ім.О.Довженка на основі «Шевченкіани» М.Балеми створила музичний фільм, який багато разів транслювався в Україні та всьому колишньому Радянському Союзі.

Пишучи нові твори: і симфонію «Україна», і народну оперу «Вічний етап» про Устима Кармелюка, і «Божественну літургію», він весь час звертається до Кобзаря.

У 2001 році в «Козаки Поділля» на посаду керівника оркестру і диригента приходить син Миколи Балеми Богдан Балема. Він вносить новий струмінь у творче життя колективу. З'являються нові обробки народних пісень, нові авторські твори і програми.

Потужний тандем активізує творче життя в колективі. Формуються концептуально нові програми «Красо України, Подолля», «Україно, матінко моя», «На лезі шаблі наша воля!», «Христос народився», «Покрово-матінко, вклоняємся тобі!», «Йорданська заметіль», перший мюзикл на Поділлі «Сонячна Соната» та багато інших.

В 2014 році Миколи і Богдана Балеми створили музично-драматичне дійство «ПРОРОК» за творами Т.Г. Шевченка. Із багатьох творів Тараса Григоровича («Сонце заходить», «Садок вишневий коло хати», «Мені тринадцятий минало», «Думи мої, думи мої...», «Мені однаково, чи буду...», «Розрита могила», «Чигирине, Чигирине...», «Холодний яр», «Заповіт», поеми «Причинна», «Тополя», «Катерина», «Гайдамаки», «Титарівна», «І мертвим, і живим, і ненародженим» та інших) автори створили струнку, динамічну літературну композицію і поклали її на власну музику, використовуючи при цьому і народні мотиви.

Варто зазначити: хоч автори є представниками різних поколінь, різних композиторських шкіл, проте музика до вистави написана сучасною мовою, органічно, надзвичайно делікатно, з тонким відчуттям і розумінням слова поета.

В «ПРОРОКОВІ» для підсилення драматичності дійства використовуються фрагменти симфонії «Україна» (за творами Т.Г. Шевченка) Миколи Балеми, а також фрагменти концерту «Дух протиріччя» Богдана Балеми.

За музичною формою «ПРОРОК» можна віднести до кантатно-ораторіального жанру із заключною частиною (Післямовою) після слів Шевченка: «Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!».

Далі через «АВТЕНТІКО» Богдана Балеми (сучасна Україна з тими ж проблемами) ‑ «Тече вода в синє море», «У селі Суботові», «Косар», «Минають дні, минають ночі», «Свою Україну любіть!».

Геній Великого Кобзаря світить крізь століття. І сьогодні, як бачимо, Шевченкова поезія продовжує надихати на нові звершення й перемоги, в тім числі ‑ творчі.

 

 

З подання Українського фонду культури імені Бориса Олійника

Коментарі