Офіційний веб-сайт

Монументальні роботи із серії «За Україну, за її волю!»

Автор(-и): Микола Крижанівський / Розділ: Візуальні мистецтва

Монументальні роботи із серії «За Україну, за її волю!», автор Микола Крижанівський, роки оприлюднення: 2014-2017.

Висунуто ГО Львівська обласна організація Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса. Підтримано ГО «Русалка Дністрова».

 

Монументальні роботи із серії «За Україну, за її волю!» Миколи Крижанівського

 

Громадська організація Львівська обласна організація Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса подає на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2018 року в номінації «Візуальні мистецтва» монументальні роботи скульптора Миколи Крижанівського із серії «За Україну, за її волю!», виконані та встановлені протягом останніх чотирьох років.

Це монументальні образи сучасників ‑ «Воїна-Янгола» у селі Гнідин неподалік від Києва, на місці мученицької смерті Героя України і Небесної сотні Юрія Вербицького (2014 р.), меморіал «Майдан Шани», присвячений героям АТО у Могилеві-Подільському (2016 р.), а також скульптурна композиція «Кохайтеся чорнобриві...» з постатями Тараса Шевченка і Катерини в Ольгополі на Вінничині (2017 р.).

Микола Крижанівський‑самобутній український скульптор-монументаліст, характерною особливістю творчості якого є героїка давньої і сучасної України.

Ще на початку творчого шляху він звертається до історичних постатей, як відомих, так і свого часу заборонених. Так з'являються скульптурна композиція «Клятва отаманів», присвячена учасникам визвольних змагань 1918-1920-х років, козакам Ямпільської республіки; пам'ятники козацьким полковникам Данилу Нечаю та останньому коменданту Батурина, соратникові Івана Мазепи Дмитру Чечелю, встановлені в перші роки Незалежності на Поділлі.

І сьогодні, в період мистецької зрілості, героїчна тематика залишається провідною у багатогранній творчості Миколи Крижанівського. Це особливо яскраво і переконливо засвідчують подані на здобуття Шевченківської премії монументальні роботи із серії «За Україну, за її волю!» Скульптор бачить нерозривний зв'язок прикладів героїчної боротьби за українську державність минулих часів і нинішнього дня. Із глибоким переконанням, що мистецтво не може стояти осторонь того, що відбувається в країні, М.Крижанівський створює знакові образи борців за волю України.

Пам'ятник Герою України і Небесної сотні Юрію Вербицькому та воякам АТО (камінь, висота скульптури ‑ 4 м.). Використовуючи традиційні народні сакральні вірування у вічність і неперервність життя, скульптор зображує свого героя в пластиці Воїна-янгола, що здіймається до свого небесного товариства. Графіка монумента максимально лаконічна і чітка, не перевантажена зайвою деталізацією, навпаки ‑ строгість простих форм надає йому абсолютної виразності. Мова скульптора, як завжди, метафорична і разом з тим, говорить про гірку реальність сьогодення. Груди Воїна-янгола розпанахані ударом ворожого меча, на котрі спадає обірване в протистоянні крило. Але Янгол не падає до землі, а навпаки, автор зумів передати в камені фантастичну напругу живих і загиблих учасників протистояння, що ніби бринить своєю силою і непереборною енергією життя. Така експресія стає можливою завдяки високій професійності скульптора, вмінню відчувати матеріал і відноситись до нього із повагою, залишаючи майже недоторканими виразні природні злами, тому камінь і митець говорять однією мовою, що ще раз підтверджує високу художність і святість образу. Вся композиція легка і монолітна. Лінія скульптури не розпадається, не відволікає увагу на щось другорядне, а тримає всю скульптурі) цільною, створюючи виразність та монументальність твору. Він не статичний, не завмерлий, а навпаки, наповнений життєстверджуючим імпресіонізмом, що відкриває нове свіже бачення пластичного мистецтва. Цей згусток енергії завершує важлива деталь-ледь намічений портрет, адже це більше узагальнений образ, який вінчає стилізований шолом-німб. Автор визначає також статус священної боротьби за соборність країни, чітким написом, як війну із агресором.

«Майдан Шани» ‑ меморіальний комплекс полеглим захисникам Вітчизни у м. Могилів-Подільський (40 х 50 х 7 м., камінь, мідь). Галерея із 18 портретів вояків АТО, серед них Герой України В'ячеслав Семенов (100 х 0,90 см.). Автор використовує архітектурні можливості для містобудування, вміло об'єднавши міський природній простір в унікальну і величну монументальну композицію. Нагадуючи відвідувачам меморіалу, що це місто споконвічно було прикордонним, акцентує розміщення портретів на фортечній стіні, неперервність зв'язку поколінь захисників Вітчизни. Посередині височіє на рушнику семиметровий Меч Відомсти із кованою свічею вічного вогню. Залишене крислате дерево сакрального чорного ясеня доповнює трагічність і виразність композиції. По всьому полю майдану стелиться, викладений з білою каменю хрест із символічним зображенням Євросоюзу, в якому Україна займає центральне місце. Автор вдається до наочних алегорій і метафоричності. показуючи якою ціною йде Україна до Європейського співтовариства. Це Хресна дорога народу з портретами Героїв.

Він використовує символіку, яка синтезується із сучасним світобачення, від чого робота набирає глибокого філософського змісту. Особливу увагу скульптор приділяє психологічній інтерпретації образів загиблих вояків, обпалених війною. Червоні, чорні і білі кольори техніки графіто - це не тільки символи війни, а трагічні долі Героїв. Вони портретні та, разом з тим, Микола Крижанівський добивається широкого узагальнення кожного, адже вони вже належать вічності.

«Кохайтеся, чорнобриві...» ‑ монументальна двофігурна композиція Тараса Шевченка і Катерини ‑ героїні однойменної поеми в м.Ольгопіль на Вінничині (висота фігури Поета ‑ 3,5 м., Катерини ‑ 1,8 м. Метеріал: камінь. бронза, мармур). Відкрита у вересні ц. р. в присутності близько двох тисяч глядачів, артистів та почесних гостей ‑учасників щорічного Міжнародного літературно-мистецького свята «Русалка Дністрова». Робота є завершальним акцентом в ряду знакових особистостей у творчості скульптора. Це не проста ілюстрація до творчості Шевченка, а глибокодумна монументалістика. що із досвіду історії, звертає увагу суспільства на застереження Пророка нації. Майстер психологічного портрету, Микола Крижанівський вдихає в образ Кобзаря болючі переживання зо долю України. Малюнок обличчя спокійний і строгий, але не озлоблений, адже перед ним дівчина-жінка-Україна. Це погляд батька, котрий лише призупинився в роздумах, притримуючи твердо викарбуваними пальцями руки обрядового рушника. Ці переживання видно те й по другій, притиснутій до серця руці. Тут авторський лаконізм красномовно говорить про саму суть замислу композиції. Її стилістика доступна і спонукає до роботи людської душі та певних висновків. Автор домігся саме цього час зробити свій вибір всій українській громаді і кожному зокрема. Що знову ж таки, як і в попередніх творах, говорить про актуальність його творчості саме в лиху годину нинішніх випробувань і викликів. Автор вибирає складну тематику для проголошення Шевченкового слова. Дана композиція ‑ це гірка філософія дійсності, вона дає відповіді на віковічні українські запитання вибору. Тому образність твору набагато вища стосунків між жінкою і чоловіком‑ це проблема співіснування народів, Катерина постає перед глядачем гідною в своїй материнській красіі виявляє бажання її захистити. Класичну проробку встановленої на сірому гранітному постаменті всієї фігури, тонку інтелігентність рук. узагальнену портретність і водночас характерну впізнавальність вдало доповнює контрастна шляхетність білого мармуру, що, за задумом автора, є ознакою цнотливостіі неприступності Жінки-України.

Героїчні образи борців за волю України Миколи Крижанівського не застиглі мертвонароджені монументи. Вони учасники суспільного життя. тому що тематично, композиційно та матеріально оживляють камінь, змушують його промовляти до сучасника, незалежно від того, з давніх часів, чи сьогоднішнього дня вертає до нас той, чи інший персонаж. Художній стиль, в якому працює автор, це стиль руху, свіжий подих здорового романтизму в монументальній скульптурі, без якого не народжуються герої.

Микола Миколайович Крижанівський, скульптор, письменник, журналіст, заслужений вчитель України. Народився 27 липня 1952 року в селі Сліди Могилів-Подільського району на Вінниччині. Закінчив Вінницький державний університет імені М.Коцюбинського (тоді, 1974 р., педагогічний інститут). Засновник авторської школи розвитку творчих здібностей дітей засобами мистецтва та історичної ретроспективи, директором якої був з 1986 по 1999 роки. Разом зі своїми учнями створив унікальний Сад дитячої скульптури краєзнавчої тематики (понад сто робіт у камені). Ним написана і впроваджена на практиці програма і методика розвитку творчих здібностей дітей на основі вищезгаданих засобів. З метою виховання національної самосвідомості дітей створив при школі дитячий козацький кінний експедиційний загін «Пошук», з яким пройшов понад 5 тисяч кілометрів історичною Україною. З досвіду своєї педагогічної діяльності написав книгу «По козацький скарб». З 1999 по 2009 рік працював редактором громадсько-політичного тижневика «Слово Придністров'я».

Працює в галузі монументальної, станкової та паркової скульптури. Дипломант республіканських і міжнародних симпозіумів зі скульптури. Автор понад 50-ти монументальних робіт, встановлених на різних теренах України. Серед них пам'ятник рятувальникам-чорнобильцям у райцентрі Муровані-Курилівці, жертвам голодомору у с.Борщівці, художнику В.Тропініну в с.Кукавка, молдавському господарю Ієремії Могилі у Могилеві-Подільському. монумент Святителю Луці Кримському ‑ військовому хірургу, вченому і священнослужителю в Черкасах.

Звертаючись до витоків української культури, як до одного із основних вплів своєї творчості, створює серію робіт Трипільськоі тематики. Цс монумент «Трипільський світ» встановлений в культурно-оздоровчому центрі «Аквадар» на Уманщині, та роботи для музею трипільської культури у селі Трипілля: «Трипільські жриці», «Медитація», «Вогнений Бик», «Чумацький шлях» тощо.

Автор першого пам'ятника в Україні «Українській витинанні» (Могилів-Подільський ), українській Пісні за словами М.Старицького «Ніч яка місячна» (с.Садова ), Картоплі (інститут картоплярства НАНУ), ювілейної медалі «XX років Народного Руху України» та літературним героям Остапу Бендер) та Аристократу із Вапнярки.

Значним доробком скульптора є пам'ятники, присв'ячені Тарасу Шевченку в Могилеві-Подільському, Жмеринці, Клембівці.

Активно займається відродженням давніх культурних традицій народного мистецтва, зокрема малярства. С автором проекту міжнародного симпозіуму «Мальована хата», що вже кілька років поспіль проводиться в різних селах України.

М. Крижанівський є також автором книг «Битим шляхом правда ходить» (2007 р.), «Поезії» (2007 р.), «Третя куля» (2016), «Черепки» (2017 р.), оповіданьі новел, присвячених воїнам АТО («Безпілотник», «До невольника». «Я не хочу до раю» та ін.). Член НСПУ, лауреат літературної премії ім. Михайла Стельмаха, нагороджений медаллю «Золоте перо української журналістики» та ювілейною медаллю до 25-річчя Незалежності України.

Активно займається громадсько-патріотичною діяльністю. Багаторічний отаман Вінницького крайового козацького товариства. Учасник Майданів 2004 та 2014 років, волонтер. Брав безпосередню участь у створенні козацького добровольчого батальйону АТО.

 

З подання ГО Львівська обласна організація Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса

Пам'ятник Герою України і Небесної Сотні Юрію Вербицькому
Пам'ятник Герою України і Небесної Сотні Юрію Вербицькому
"Меморіал шани", присвячений воїнам АТО
"Меморіал шани", присвячений воїнам АТО
Скульптурна композиція "Кохайтеся чорнобриві"
Скульптурна композиція "Кохайтеся чорнобриві"
Коментарі