Видавничий центр «Просвіта», м. Київ, 2013 р., 735 с., ISBN 978-966-2133-95-0

Передмова Валентини Нарівської

Анотація

У книжці йдеться про найбільш загадкове в літературознавстві явище ‑ специфіку письменницької праці. В Україні подібних досліджень ще не було. Практикувалися різні поради на допомогу молодим авторам, видавалися збірники висловлювань письменників чи інтерв’ю з ними про особливості їхньої творчості, але до узагальнюючого характеру праць справа не доходила. Автор пропонує бодай частково заповнити цю прогалину, використавши доступні матеріали з українського письменства та скориставшись деяким досвідом зарубіжного літературознавства.

До цієї теми близькі також питання розвитку теорії літератури в Київському університеті, оскільки пов’язані з можливим відкриттям в університеті Літературного інституту (монографія «Теорія і літтворчість...»). «Додаток», що вміщений у кінці книги, дає довідкову інформацію про автора та уявлення про рецепцію його праць вітчизняними і зарубіжними філологами. Книжка розрахована на всіх, хто не байдужий до художнього слова і наукової думки про нього.

Валентина Нарівська:

«Про Михайла Наєнка сказано багато вагомих і щирих слів... Чи можна до них додати щось таке, що увиразнило б найбільш значущі сторінки його життя і творчості? Напевно, так, з огляду на його помітні результати наукової, викладацької й адміністративної діяльності, що відзначені і високими державними нагородами і, що не менш важливо, визнанням колег, Таке життя вимірюється не лише кількістю і якістю виданих монографій, підручників, навчальних посібників, статей (навіть коли їх понад п’ятсот!). А ще й гідною позицією, суто людською і науковою, словом як вчинком, гострим, дотепним і водночас мудрим, артистичною мовною поведінкою, виваженістю рішень, з чим прагнеш і себе співвіднести. А скільки залишилося за кадром? Передусім те, завдяки чому були досягнуті такі результати ‑ обставини непростої долі, ситуації, в яких виборювались і обстоювались власні позиції, наукові концепції, зрештою, інтим праці науковця й літератора, про який мало знаємо, але який так елегантно оприявлений його високими почуттями до Неї, до Філології, до Науки про літературу, образом усього життя».