Офіційний веб-сайт

Медвідь Любомир Мирославович

 

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2014 року у номінації «Образотворче мистецтво» за цикл живописних творів «Ремінісценції».

Любомир Медвідь народився 10 липня 1941 року. Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Професор, народний художник України, дійсний член (академік) НАМ України. Нині – завідувач кафедри Львівської національної академії мистецтв.

Ім’я Любомира Медвідя ще у 60-х роках минулого століття увійшло до плеяди імен визначних вітчизняних митців-живописців. Драматично-гротескні мотиви його ранніх робіт – серії «Передмістя (Периферії)» (1962-1968 рр.), ‑ відразу привернули увагу фахівців і мистецтвознавців.

Упродовж 1970-1980-х років Любомир Медвідь створює галерею портретів визначних особистостей національної та світової культури, серед них: Лесі Українки (1971, 1972, 1981 рр.), Л.Толстого (1979 р.), М.Гоголя (1982, 1985 рр.), М.Грушевського (1993 р.), І.Франка (1994 р.). Ці та інші роботи митця стали вагомим здобутком національної портретистики.

В подальшому тема «Евакуації», як одна з трагічних сторінок в історії українського народу у ХХ столітті отримала своє продовження в наступних серіях ‑ «Емігранти» та «Галичанські долі» (1982-1987 рр.).

Згодом митець осмислить діяння людини у планетарних масштабах у таких живописних серіях, як «Притчі» («Блудний син») (1991-1996 рр.), EcceHomo(1995-1997 рр.), «Terraincognita» (1993-1995 рр.).

Творчість Любомира Медвідя, на думку мистецтвознавчих критиків, відіграє значну роль у розвитку вітчизняної культури, про що свідчить той резонанс, який був викликаний персональними виставками творів митця у Національному художньому музеї України (м. Київ, 1997 та 2011 рр.), Львівській галереї мистецтв (1987 р.), Львівському Національному музеї (1996 р.).

Упродовж останніх п’яти років майстер присвятив себе створенню широкомасштабної серії живописних робіт «Ремінісценції» (Блудний син), у якій передав перцепції простору і часу, існування і небуття, Людини і Природи тощо.

За вагомі досягнення в образотворчому мистецтві, особистий внесок у науковий і культурний розвиток нашої держави художник був удостоєний почесних звань – заслуженого діяча мистецтв України (1987 р.) та народного художника України (1999 р.). Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки (2001 р.) Любомиру Медвідю було присвоєне вчене звання професора кафедри монументально-декоративного живопису.

Мистецькі твори Любомира Медвідя були відзначені під час проведення бієнале «Відродження» (м. Львів, 1991 р.) І премією за триптих «Інтер’єри» ‑ «Жовтий інтер’єр».

Любомир Медвідь нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ст.