Офіційний веб-сайт

Літературно-художнє видання у 4-х томах: «Круговерть», «Директорія», «Млин», «Рихва часу»

Автор(-и): Геннадій Щипківський (Щіпковський) / Розділ: Література

Літературно-художнє видання у 4-х томах: «Круговерть», «Директорія», «Млин», «Рихва часу», видавництво «Астропринт», рік видання: 2013, автор: Геннадій Щипківський (Щіпковський).

Висунуто Національною Спілкою журналістів України та Національною Спілкою письменників України.

 

Тетралогія «Круговерть», «Директорія», «Млин», «Рихва часу» Геннадія Щипківського

 

Композиційною особливістю тетралогії «Товтри» є свідомий авторський крок різкого розриву між фабулою (хронологічно послідовним розвитком описуваних подій) та сюжетом (фактичним розташуванням цих подій у текстовому полотні твору). У Геннадія Щіпковського перша частина тетралогії роман «Круговерть» охоплює дисятиліття 1943-1953 pp., друга ‑ «Директорія» Кам’янець-Подільський період УНР, третя ‑ «Млин» 1923-1943рр, четверта ‑ «Рихва часу» ‑ оповідь про життя подільського села після «хрущовської відлиги». Головний герой роману ‑ син Андрія Горицвіта. Рихва часу приводить його на південь і тримає там, аж до перших паростків української незалежності, хоча ‑ душа навіки залишається у Товтрах. Цей прийом активізує читача «споживати» першу частину з підігрітим інтересом до майбутнього ознайомлення з тими частинами, які заявлені спогадами у першій.

Головне ж ‑ у тому що романи зцементовані провідними персонажами ‑ Андрієм Горицвітом (від дитинства до смерті), його матір’ю Яриною, другом родини Гарасимом Яворським, а якщо врахувати поряд із реальною й віртуальну (в спогадах) присутність у тексті, то ще й Головним отаманом УНР Симоном Петлюрою, дідом Андрія паном Юзефом Горицвітівським та іншими.

Тетралогія Г.Щіпковського побудована на підставі вивчення автором численних документальних свідчень епохи, трагічного і героїчного часу виживання українського народу на «нашій не своїй землі», яку мужньо боронять у нерівному герці дорого куплену державну волю України «Директорія», потім народні отамани зразка Лавріна Чирви з його побратимами, відтак вояки ОУН-УПА, репрезентовані в романі «Млин» курінним Совою, а також у міру можливостей і вмонтовані в лави Червоної армії генерал Павлюк та підполковник Горицвіт ‑ і все це не як розрізнені акти боротьби, а як ланки єдиного спадкового процесу.

Автор, як справжній письменник-реаліст ні з кого не робить ікон чи антиікон: у нього беззастережний патріот Петлюра непозбавлений хробаків своєї «месійності» та ревнощів щодо соратників; у нього національно свідомий, глибоко порядний Горицвіт гризе себе небезпідставними болями: чому мої друзі непобоялися пожертвувати собою заради правди, а я ні?

Тетралогія «Товтри» має таку традиційну ознаку цього жанру, як пейзажі, котрі в автора дуже динамічні й метафоричні.

Письменник вміє майстерно міняти ракурси показу народу, то стискаючи його до мешканців невеликого села Товтри на Проскурівщині (Хмельниччині), то бачачи його як суб’єкта глобальної історії. Перед читачем ‑панорама подій із часів зародження радянсько-більшовицької інфекції та зараження нею України й до смерті найжахливішого втілення цієї зарази ‑«вождя всіх часів і народів» Сталіна.

Автор проводить читача колами дантового пекла (то в розміреному, деталізованому документально-белетристичному показі, то у прискореній публіцистичній розповіді), занурюючи нас і в те, як зусібіч терзали молоду Українську державу хижаки-денікінці, московські червоноармійці, поляки; і в те, як жорстоко і планомірно впроваджувалися чужинецькою владою насильницька колективізація та пов’язаний з нею голодомор 1932-1933рр; і в те, як пожирали цвіт української нації (а з ним і самих себе) енкаведисти у 1937-му й наступних роках; і в те, як ускладнювали всюдисущі «органи» і без того складене післявоєнне життя.

Одвічна тема боротьби добра і зла у трактуванні автора набуває нової якості на сучасному історичному етапі, нового усвідомлення тих процесів, які характерні для історичного поступу.

                                       

                                                                                                                        Сергій Томіленко

Про автора

Геннадій Павлович Щипківський (Щіпковський) народився 8 травня 1944 року в селі Бучая Новоушицького району Хмельницької області. Автор поетичних збірок, повістей «Світло далекого берега», «Стежка в зозу­лине літо», «На досвітньому прузі», «Мавка», «Перестиглий грім», «Кара», «Колесо часу», «Поміж берегами», «Щем»; трилогії «Тов­три» (романи «Круговерть», «Директорія», «Млин»), роману «Лють» та багатьох новел.

Член НСПУ з 1998 року. З вересня 2002 року очолює Одеську обласну письменницьку організацію.

Член ради Національної Спілки письменників України. Заслужений діяч мистецтв України.

Лауреат державної премії ім. Олеся Гончара. 

т.1 «Круговерть», т.2 «Директорія», т.3 «Млин»
т.1 «Круговерть», т.2 «Директорія», т.3 «Млин»
т.4 «Рихва часу»
т.4 «Рихва часу»
Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA