Офіційний веб-сайт

Літературно-художнє видання «Сполохи»

Автор(-и): Костянтин Москалець / Розділ: Літературознавство та мистецтвознавство

Літературно-художнє видання «Сполохи», літературна агенція «Піраміда», м. Львів, рік видання: 2014, автор: Костянтин Москалець.

Висунуто Всеукраїнською творчою спілкою «Асоціація українських письменників».

 

Книга «Сполохи» (літературна критика та есеїстика) Костянтина Москальця

 

Книга Костянтина Москальця «Сполохи» стала помітним явищем в сучасній українській літературній критиці та есеїстиці. Есеїстика Костянтина Москальця з усією точністю та виразністю викшталтуваного образного письма утверджує ідею: суще є. Ця, здавалося б, найпростіша і найочевидніша ідея (адже, вже навіть за визначенням, суще - це те, що існує) є дуже важливою в контексті людської екзистенції, у ракурсі становлення людини і її дотичності до буття. Навколишній світ не «порожній», у ньому присутнє те, що є істинним та справжнім. Відтак важливо уміти розгледіти дійсно суще. Адже в такому баченні людина приходить до усвідомлення істинного, його сутнісних підстав; до розуміння світу і себе самої - як єдиного поля становлення буття. Есеїстика Москальця вчить відкидати стереотипи сприйняття і мислення, заохочує до особистої рецепції та розмірковування. Адже відчути або помислити щось можна тільки в акті індивідуального зусилля. Вагомість есеїстики Москальця полягає якраз у поверненні до прямого та безпосереднього бачення, яке пошановує самобутність, індивідуальність усього сущого та спонукає задуматися над універсальними законами світобудови. Це бачення веде до поцінування кожної миті буття, адже в кожній виявляються відповідні закони. Воно часто поєднується із субтильним вчуванням у навколишній світ, адже прекрасне, вишукане, мінливе є чи не найпоказовішими знаками «вищої доцільності». Стати собою й здійснити це в обширі української мови, в українському мовомисленні ‑ це найвищий рівень становлення українськості. Такий рівень оприявлює і до нього ж закликає Москальцева есеїстика. Представлені тексти засвідчують те, що Москалець може писати в стриманій стилістиці академічного літературознавства, що, наприклад, демонструє розвідка «Василь Стус: незавершений проект». Однак переважна більшість його літературно-критичних розвідок виявляє вже згадуваний особистий підхід, який, зокрема, виражається в ліричних імпресіях. Останні тонко оприявнюють сутнісні ознаки того чи того літературного твору. А в окремих випадках, наприклад у розвідці «Поезія Григорія Чубая», Москалець пропонує той унікальний спосіб рецепції, коли відбувається не відсторонений аналіз мотивів-образів, а до-сказання сказаного; продовження розмови, започаткованої поетом; розмови в його мові і навколо неї.

Свої літературно-критичні розвідки Москалець пише розкуто та глибоко. В основі такого письма лежать тонкий естетичний смак, добра обізнаність із працями з філософії, естетики, культурології, вміння вловлювати тенденції певних літературних явищ, аналітичне мислення. Москалець виявляє високу культуру рецепції; ту культуру, яку в просторі українського слова сповідували його улюблені поети та критики Микола Зеров і Василь Стус.

Коротко про автора

Костянтин Москалець активно працює в українській літературі з часу першої публікації у 1980 році. До часу виходу першої поетичної збірки «Думи» у видавництві «Молодь» (1989), мав численні публікації в літературній періодиці. Він є автором окремих поетичних видань «Думи», «Пісня старого пілігрима», «Нічні пастухи буття», «Символ троянди», «Мисливці на снігу».

Окремими книжками вийшли книжки прози Костянтина Москальця «Рання осінь», «Досвід коронації» і «Вечірній мед», щоденник «Келія Чайної Троянди», збірки літературно-критичної есеїстики «Людина на крижині», «Гра триває» та «Сполохи».

За першу поетичну книгу «Думи» був прийнятий до лав Спілки письменників. Є членом Асоціації українських письменників. Неодноразово представлений у різних поетичних антологіях, зокрема, «Вісімдесятники» та «Українські літературні школи та групи 60-90-х років XX століття».

Поезія і проза Костянтина Москальця перекладалися англійською, німецькою, польською, російською, японською мовами.

Творчість Костянтина Москальця була відзначена численними літературними преміями, серед них премією журналу «Сучасність» (1994), премією ім. О. Білецького (2000), ім. Василя Стуса (2004), ім. Володимира Свідзінського (2004), ім. Михайла Коцюбинського (2005), ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2006), а також мистецькою премією «Глодоський скарб» (2010). 

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Введіть будь ласка симовли зображені на малюнку, щоб додати коментар.
Фото Капча
Введіть символи, які показані на зображенні.