Офіційний веб-сайт

Літературно-художнє видання «Соловецький реквієм»

Автор(-и): Сергій Шевченко / Розділ: Публіцистика і журналістика

Літературно-художнє видання «Соловецький реквієм», видавництво «Експрес-Поліграф», м. Київ, рік видання: 2013, автор: Сергій Шевченко.

Висунуто Національною Спілкою журналістів України.

 

Книга «Соловецький реквієм» Сергія Шевченка

 

Книга публіцистики «Соловецький реквієм» є підсумком більш як 15-річної роботи Сергія Шевченка над провідною темою його творчості ‑дослідженням соловецької трагедії в контексті політичного терору в СРСР. На основі розсекречених архівних матеріалів радянських репресивних органів фаховий журналіст, у минулому керівник підрозділу наукової установи Служби безпеки України пише популярні твори про національне «розстріляне відродження», викриває імперські заміри Кремля щодо України, повертає із забуття імена борців за державну незалежність.

В основі ґрунтовної праці ‑архівні розвідки за матеріалами спецслужб СРСР, нові знахідки пошуковців і вчених-істориків. Написана доступною мовою, ілюстрована кольоровими світлинами й більш як сотнею чорно-білих знімків (деякі цінні документи публікуються вперше), книжка цікава і для масового читача, і для фахівців. Видання істотно збагачує, актуалізує та певною мірою підсумовує вагомий доробок публіциста в темі Соловків. Видання має оригінальне авторське художнє оформлення, а також іменний покажчик, який допомагає читачеві орієнтуватися в матеріалі.

У першій частині збірки ‑«Соловецький олтар незалежності України» ‑ йдеться про жорстоке нищення в 1920-1930-х роках в СРСР інтелектуальної еліти нації. її уособлюють аристократи духу ‑Микола Зеров, Микола Куліш, Лесь Курбас, Валер’ян Підмогильний, Михайло Полоз, Степан Рудницький, Володимир Чехівський, Матвій Яворський... Героями низки найновіших творів є українські «соловчани» Всеволод Ганцов, Микола Нарушевич, Геннадій Садовський, Петро Соло дуб... Автор широко цитує справи оперативної розробки в'язнів, інші документи ОГПУ-НКВД, які доносять з минулого немов живі голоси жертв і адептів більшовицького режиму. Статтю про чекіста-ката Михайла Матвєєва «Герострат з Ленінграда» логічно й умотивовано доповнює список осіб, причетних до катувань соловецьких тюремних етапів.

Друга частина збірки ‑«Зберегти історичну пам’ять» ‑це пізнавальні твори про Соловки в контексті їхнього табірного минулого, подвижницьку працю пошуковця з Петрозаводська Юрія Дмитрієва, який виявив чимало таємних місць страт і поховань поблизу Біломорканалу, про експедиції київських дослідників, які скопіювали віднайдені в архівах ФСБ РФ понад сто справ на репресованих українців. Детально висвітлено також теми спорудження в урочищі Сандармох (Карелія) гранітного пам’ятника ‑ Козацького хреста ‑ й участі українців у традиційних акціях поминання жертв репресій.

Третя частина видання ‑ «За обрієм архіпелагу» ‑ це нариси про людей, репресованих поза біломорським табором, але всі вони – невід’ємна частина інтелігенції, винищеної або підданої іншим карам у 1920-1930-х роках. Серед найбільших творчих удач автора ‑ стаття «Переяславське відкриття»: її герой Володимир Чубук-Подільський, звинувачений в антирадянській агітації, зберіг оригінали креслень міського будинку, що їх виконав власною рукою 1924 року архітектор і художник Василь Кричевський. Останній є автором зображення символу УНР ‑ тризуба (нині це основний елемент Малого Державного Герба України). Уперше публікуються в книжці раніше невідомі науковцям креслення славетного митця, який згодом став архітектором музею Кобзаря в Каневі.

Коротко про автора

У творчості С.Шевченка природно поєднуються якості компетентного неупередженого дослідника, майстра слова та популяризатора наукових надбань. Випускник факультету журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка починав творчий шлях газетярем. Згодом був керівником прес-центру, наукового підрозділу Інституту дослідження проблем державної безпеки, відповідальним редактором фахових збірників. Суспільно значуща творчість дослідника-публіциста здобула визнання: він лауреат Премії ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності (2007), Міжнародної премії ім. Володимира Винниченка (2011), Мистецької премії «Київ» ім.Анатолія Москаленка (в галузі журналістики, 2014), переможець у конкурсах професійної майстерності НСЖУ, «Срібне перо», відзначений Золотою медаллю української журналістики. 

Коментарі