Офіційний веб-сайт

Літературно-художнє видання «Гуляй-поле»

Автор(-и): Олександр Михайлюта / Розділ: Література

Літературно-художнє видання «Гуляй-поле», видавництво «Журналіст України», м. Київ, рік видання: 2014, автор: Олександр Михайлюта.

Висунуто Національною Спілкою журналістів України.

 

Роман «Гуляй-поле» Олександра Михайлюти

 

Роман сучасного прозаїка розповідає про незвичайну долю трьох поколінь емігранта з Китаю ‑хуацяо ‑Юя Хунцзяня (Юлія Хуненка), який потрапив на Донбас напередодні жовтневого перевороту 1917-го року в Росії, воював поруч із легендарним Батьком Махном за Гуляйполівську республіку, виконував надтаємне завдання Часу... Його син Онисим Орель вижив у замовчуваній катастрофі радянського лінкора «Новоросійськ» у Севастополі 1955-го і після клінічної смерті набув надзвичайних здібностей. Онук Юя ‑Андрій Білей є винахідником електростанції майбутнього ГРАВЕС... Події твору відбуваються в степах України, Москві, Пекіні, Осло. Пригодницька лінія ‑захоплююча, сповнена містики і неординарних екскурсів до загадок минувшини та пошуків шляхів виживання людства у глобальному світі. Читач отримає можливість зблизька придивитися до Нестора Махна, Мао Цзедуна, Джона Кеннеді, Індіри Ганді та багатьох інших реальних персонажів, знакових для XX століття.

 

Про автора

О.О.Михайлюта першим серед літераторів Запоріжжя провів у середині 80-х років широкомасштабну газетну кампанію «Екологія» , що мало велике значення для регіону, де упродовж десятиріч безоглядно нищилося природне середовище, а в пресі про загрозу промислових монстрів здоров'ю людей говорити не дозволялося цензурою. Наперекір цензурі, що існувала за часів СРСР, О.О.Михайлюта добився спеціального дозволу Генштабу Міністерства оборони СРСР і першим у засобах масової інформації України розпочав публікувати цикл правдивих розповідей про воїнів-земляків, які брали участь у таємній війні в Афганістані. 1988 року О.О.Михайлюта створив першу в Україні Запорізьку обласну громадську організацію «Меморіал» ( на весь СРСР така організація тоді була лише в м.Чита), яка відновлювала права громадян та увічнювала пам’ять тих, хто був репресований сталінським режимом. Саме запорізький «Меморіал» зініціював розробку та прийняття у Верховній Раді Закону про державний захист політичних репресованих. За активної участі О.О.Михайлюти Запорізька міськрада прийняла ряд відповідних рішень, було встановлено Пам’ятний знак на честь запоріжців, жертв сталінського терору, випущено книгу «Реабілітовані історією».

О.О.Михайлюта є автором гостропубліцистичних та високохудожніх книг «Ми не раби» (1990), «Алілуя» (перша книга в Радянській Україні про голодомор 1932-ЗЗ рр), «Секретний ешелон» (1995), «Літаючий мерседес» (1997), «Вольниця» (1998), «Ложа преси» (2002, 2007), «Химерія» (2004), «Ясновидець Дід Петро» (2003,2005,2008), «Біліє хата наша при дорозі» (2009), «Відкриття Миколи Руденка», «Святий Петро із Дивина» (2011), «Слово про Єрмака» (2012) та ін., про які схвально відкувалися газети «Літературна Україна», «Голос України», «Урядовий кур’єр». Автор документальних фільмів «Рана», «Загадка Дивина». За його однойменною повістю та сценарієм знято художній фільм «Секретний ешелон» ‑ перша і єдина картина про маловідомі факти боротьби колишнього фронтовика проти сталінських репресій 48-го року на Східній Україні, фільм уже 20 років не сходить з телеекранів України і Росії, розміщений на багатьох кіносайтах. Львівський молодіжний театр здійснив постановку за твором О.Михайлюти «Алілуя». Письменник також є автором кіноповісті «Нестор» та п’єси «І розкаже Париж...», (правдива розповідь про командарма Н.І.Махна), написав текст до знаменитого «Запорозького маршу» Є.Адамцевича та український варіант пісні з кінофільму «Генерали піщаних кар’єрів».

Творчий доробок О.Михайлюти належно оцінений громадськістю та державою. Зокрема, за статтю на захист рідної мови він удостоєний мистецької премії журналу «Дніпро» ще 1989 року, за книгу публіцистики «Помаранчевий репортаж» ‑золотої медалі «Незалежність» Київської організації Національної спілки журналістів України, за літературний сценарій «Україна: погляд у майбутнє» ‑премії Міжнародного фонду «Україна-XXI століття»; за вагомий внесок своєю творчістю у розвиток демократії ‑Почесної Грамоти Кабінету Міністрів та Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом» (2005).

  

Коментарі