Офіційний веб-сайт

Літературно-художнє видання «Бог задумав інакше…»

Автор(-и): Йосип Струцюк / Розділ: Література

Літературно-художнє видання «Бог задумав інакше…», видавництво «твердиня» (м. Луцьк), рік видання: 2014, автор: Йосип Струцюк.

Висунуто Всеукраїнською творчою спілкою "Асоціація українських письменників".

 

Роман «Бог задумав інакше…» Йосипа Струцюка

 

Письменницький талант Йосипа Струцюка особливо яскраво та багатогранно розкрився у романі «Бог задумав інакше», який побачив світ на початку 2014 року у видавництві «Твердиня». У цьому майстерно створеному прозовому полотні він повертає читача до доленосних подій українських визвольних змагань 1648-1657 років та створює художній образ гетьмана Богдана Хмельницького ‑ одного з найвизначніших вітчизняних державних діячів і полководців, провідників українства. У романі переконливо виявилася риса специфіки творчої манери Струцюка-прозаїка (це стосується й поета та драматурга), на яку Ліна Костенко звернула увагу ще в 1967 році, зізнаючись у закритій видавничій рецензії на рукопис збірки «Засвідчення»: «Мені, зокрема, імпонує його залюбленість в історію...»

Водночас у книзі «Бог задумав інакше» перед сучасним читачем постає драма унікальної особистості, з її злетами й падіннями, з фатальною запрограмованістю особистісних моральних і психологічних комплексів. Йосип Струцюк, виношуючи впродовж кількох десятиліть творчий задум щодо створення розлогого епічного полотна про Богдана Хмельницького, попередньо неодноразово звертався до образу цього гетьмана у своїх поезії та драматургії. Він намагався наблизитися до усвідомлення парадоксальної сутності цієї величної та, разом із тим, трагічної особистості, яка стала чи не найвизначнішим провідником українського народу. Проте наслідком діянь Хмельницького став і той геополітичний «глухий кут», в якому опинилася Україна, будучи у лабетах Московської (з 18 століття ‑ Російської імперії). Навіть тлінні останки видатного українця було викинуто з могили, аби стерти з лиця землі згадку про славетного сина нашого народу, аби забрати цю постать з історії, витравити з національної пам'яті. Йосип Струцюк, пишучи роман про Богдана Хмельницького, прискіпливо вивчив досвід попередників. Зокрема ‑ й тих, які інтерпретували постать гетьмана в художній літературі, передовсім ‑ у прозових творах (Миколи Костомарова, Михайла Старицького, Павла Загребельного, Івана Ле, Раїси Іванченко, Юрія Косача). Звичайно, не оминув ні Шевченкового гостро полемічного осягання ролі Богдана Хмельницького, ні акцентацій Ліною Костенко (роман у віршах «Берестечко»). До того ж він скрупульозно попрацював над історичними джерелами, які стали доступними у новітній період вітчизняної історії. Хоча і в художніх творах, і в історичних розвідках зазвичай давалися взнаки як ідеологічні комплекси, так і намагання вписати визначного українця у «прокрустове ложе», продиктоване часом, владними режимами, авторською зорієнтованістю.

Йосип Струцюк, на відміну від попередників, не намагався ні ідеалізувати, ні «поховати» постать гетьмана. Письменник не мав жодного наміру прилаштувати діяння Богдана-Зиновія Хмельницького до тих чи інших кон’юнктурних забаганок. Як уже зазначалося вище, автор роману «Бог задумав інакше» концептуально не сумнівається у тому, що гетьман виконав свою місію, будучи, з одного боку, ‑надзвичайно сильним лідером, а з іншого ‑звичайною земною людиною, яка хотіла любові, умиротворення, щастя.

 

Коментарі