Літературно-художнє видання «Артерія», автор: Дмитро Лазуткін.

Висунуто Громадською організацією «Мистецький фестиваль «Ї».

Книга лірики «Артерія» Дмитра Лазуткіна

Книга відомого українського поета Дмитра Лазуткіна «Артерія» («Видавництво Старого Лева», 2018 рік) є зразком лірики, котра поєднує майстерне відображення сучасності, вбирає у себе різні голоси сьогодення. Вірші зібрані в «Артерії» ‑ це фіксація внутрішнього стану, вони захоплюють і вражають з першого рядка. Іноді здаватиметься, що слова пульсують, розриваючи тонку матерію світу, а згодом ‑ поєднуються у енергетичних потоках: ніжність змішується з ненавистю, кров з глиною, а війна, що насувається ззовні ‑ з коханням, що росте зсередини, зрозуміле й легке перемелюється у хаотичну матерію, але згодом знаходить нову форму існування. В останньому розділі логічні конструкції розсипаються і утворюють колаж, схожий на малюнки божевільного, втім наскрізною залишається любов ‑ з її ледве помітними, але невідворотними вібраціями.

В контексті рецепції й тлумачення поезії Лазуткіна головне простежити особливості руху його поетичної думки з усіма вигинами і траєкторіями в тих ліричних артеріях, якими він оперізує читацьку свідомість.

Нова збірка Дмитра Лазуткіна є своєрідним логічним продовженням «Червоної книги», із якої навіть перекочували деякі тексти. Прикметно, що сама «Артерія» починається з «червоного» тексту «лабораторна робота», де стрижневим образом виступає кров ‑ персоніфікована й випукла:

на крові наша віра

на крові наша надія

наші провини і наша відданість холодній зброї

Немає в «Артерії» осоружної декларативності та потягу до дидактики й закличного пафосу, якими відгонить від української патріотичної поезії попереднього століття. Натомість, книга вміщує потужні тексти, чи не найбільш відомим з яких є «Реквієм на дощі».

Батьківщина або територія

кожен сам обирає шлях

запікається кров'ю історія...

Другий розділ цілком присвячено інтимній ліриці.. Тут переважає глибока й метафізична поезія з присмаком красивої еротики.

твоя відсутність така заплутана

твої приходи такі наповнені

ти недочута ти переслухана

ти божевільна ти некерована

Третій розділ винятково верлібровий, що є лише додатковим аргументом на користь універсальності автора «Артерії».

У частині текстів в основу лягає міні-сюжетна оповідка, що дуже стрімко прижилася в так званому сучасному наративному вільному вірші, в іншій частині ‑ миттєва імпресіоністична емоція.

Лазуткін досягає у своїй «Артерії» універсалізму. Тут є вірші для зовсім різних груп реципієнтів ‑ від затятих апологетів естетики до любителів розважливої літератури, від прихильників трепетної еротики до шукачів глибинної філософії, від радикальних поціновувачів класичної силабо-тоніки до верлібролюбів. У будь-якому випадку цю книжку хочеться перечитувати багато разів ‑ кривитися, усміхатися, насолоджуватись, знову кривитися, знову усміхатися, захоплюватись, думати, завчати напам'ять, очищуватись, переживати.

Маємо надію, що поетична майстерність автора книги «Артерія» Дмитра Лазуткіна є гідною того аби бути вшанованою головною мистецькою премією України.

З подання Громадської організації «Мистецький фестиваль «Ї»