Видатний діяч українського національного руху, в минулому політв’язень-дисиденті голова Української Гельсінської Спілки, Герой України.

Лук’яненко Левко Григорович народився 24 серпня 1928 року у селі Хрипівка Городнянського району Чернігівської області.

Академік Академії вищої школи України, має ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України, Герой України.

У 1953 році закінчив вечірню офіцерську школу та поступив на юридичний факультет Московського державного університету імені М.В.Ломоносова. У вересні 1958 року за розподілом був спрямований штатним пропагандистом райкому партії в Радехівський район Львівської області

У 1960 році Левко Лук’яненко разом з однодумцями створює підпільну партію Українська Робітничо-Селянська Спілка (УРСС), мета якої – побудова незалежної України. Наступного року всі засновники УРСС були заарештовані і за рішенням Львівського обласного суду Лук’яненко Л.Г. був засуджений до розстрілу. Верховний Суд УРСР замінив розстріл тривалим терміном ув’язнення. 1978 року повторно засуджений Чернігівським обласним судом. Указом Президії Верховної Ради від 30 листопада 1988 року Левко Лук’яненко був помилуваний та звільнений із заслання.

1990 року був обраний головою Української республіканської партії, депутатом Верховної Ради України І, ІІ і IV скликань.

Лук’яненко Л.Г. є одним із авторів Акта про незалежність України від 24 серпня 1991 року.

Левко Лук’яненко також нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, Почесною відзнакою Президента України (орден «За заслуги» ІІІ ступеня), медаллю імені Святого Володимира «Борцям за волю України».

Тринадцятитомник «Шлях до відродження», висунутий на Національну премію 2016 року, містить повне зібрання творів Левка Лук’яненка, що охоплюють значний період його життя, громадсько-політичної діяльності, науково-публіцистичної творчості в контексті відновлення і розбудови державної незалежності України.

Помер 7 липня 2018 року. Похований на Байковому цвинтарі.