Видавництво «Музична Україна», м. Київ, 208 с., ISMN 979-0-707527-36-8

Передмова Валентини Кузик

Анотація

З іменем Левка Миколайовича Ревуцького пов’язана ціла епоха розвитку української музики, створення ним власної композиторської школи, формування національно-стильового напряму в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму. Він створив цілі музично-духовні світи, сповнені глибокої щирої лірики, естетичної краси, де органічно переплелися національно неповторний мелос із формами й засобами універсального європейського мислення.

Концерт № 2 F-durможна розглядати як своєрідний підсумок усього фортепіанного доробку композитора. Рукопис партитури було втрачено під час Великої Вітчизняної війни. Левко Ревуцький здійснив спробу поновити його, орієнтуючись на чотириручний клавір і частково збережені фрагменти оркестрових голосів. Результатом стала нова редакція концерту, де суттєвих змін зазнала оркестрова складова. Довгі роки про існування ще одного первісного авторського варіанта партитури не було відомо. Він повернувся в Україну напередодні святкування 120-річчя митця.

У виданні вперше опубліковано першу редакцію цього видатного твору української музики XX століття.

Валентина Кузик:

«З іменем Левка Миколайовича Ревуцького пов’язана ціла епоха розвитку української музики, створення ним власної композиторської школи, формування національно-стильового напряму в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму. Він створив цілі музично-духовні світи, сповнені глибокої щирої лірики, естетичної краси, де органічно переплелися національно неповторний мелос із формами й засобами універсального європейського мислення. Пік творчого злету Майстра в 1920-1930-ті роки став новаторським етапом в еволюції української академічної музики, попри всі ідеологічні настанови, що гальмували тогочасні творчі процеси не тільки в царині музики, але й літератури, театру, кінематографа, живопису. Його ім’я по праву належить до грона митців, які першими сміливо торували нові шляхи в добу славнозвісного Українського відродження XX століття».