Офіційний веб-сайт

Левада Олександр Степанович

 

 

Левада (повне прізвище – Косяк-Левада) Олександр Степанович – народився 13 (26).ІХ.1909 р. в с. Кривчунка, тепер Жашківського району Черкаської області, помер 16.ХІІ.1995 р. у м. Києві.

Письменник. Навчався з 1930 по 1932 рік у Вінницькому педагогічному інституті. Вчителював, був військовим кореспондентом. Працював заступником міністра кінематографії УРСР (1951-1953 рр.), заступником міністра культури УРСР (1953-1955 рр.), першим заступником голови Держкіно УРСР (1966-1971 рр.). Отримав визнання завдяки драматургічним творам. Перша п’єса, створена Олександром Левадою, віршована трагедія «Родина Штормів» (1936 р.). П’єси «Ой у полі нивка» (1939 р., у співавторстві з Л. Грохою), «Марія» (1951 р.), «Остання зустріч» (1956 р.) порушують морально-етичні проблеми. Події громадянської та Другої світової воєн відображені у драмах «Камо» (1941 р.; написано на основі власної поеми «Божевілля Камо», 1936 р.), «Шлях на Україну» (1946 р.), «Під зорями балканськими» (1947 р.), лібрето опери «Арсенал» (1960 р., у співавторстві з А. Малишком) та ін. Олександр Левад також є автором трагедії «Фауст і смерть» (1960 р.), «Бути чи не бути?» («Гроза над Гавайями», 1963 р.), драма «Здрастуй, Прип’ять!» (1973 р.), сатирична комедія «Перстень з діамантом» (1977 р.). П’єси відзначаються філософським спрямуванням, внутрішнім напруженим ритмом. Написав кіноповісті, сценарії, за якими на Київській кіностудії художніх фільмів поставлено к/ф «Правда» (1957 р., за однойменною п’єсою О. Корнійчука), «Кінець Чирви-Козиря» (1958 р.), «Українська рапсодія» (1960 р.), «Берег надії» (1967 р.), «Ескадра повертає на захід» (1966 р., у співавторстві з М. Білінським), «Слово про Ванду Василевську» (1965 р.), «Родина Коцюбинських» (1970 р.), «Здрастуй, Прип’ять», «Перстень з діамантом» (обидва – 1977 р.) та ін. Автор поеми «Микола Чернишевський» (1939 р.), збірки віршів «Поезія» (1941 р.) і «Березень-жовтень» (1975 р.), памфлета «Плач полонянок» (1943 р.), збірки нарисів «Балканський щоденник. Записки фронтового літератора» (1946 р.) та роману «Південний захід» (1950 р., разом з Іваном Ле). Проза 70-80-х pp.(повісті «Повість про ранній ранок», 1979; «Ріки невпинна течія», 1983 р.; роман «Два кольори», 1989 р.) ‑ роздуми про людину і час.

Відзначено Шевченківською премією 1971 року разом з Т.В.Левчуком, О.Д.Гаємза к/ф «Родина Коцюбинських» на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О.П.Довженка.