Офіційний веб-сайт

Лауреатка Шевченківської премії Віра Вовк презентувала у Києві «Вселенну містерію»

4 травня 2018 року в Національному музеї літератури відбулась знаменна подія – творча зустріч з легендарною українською письменницею з Бразилії Вірою Вовк. Водночас вона презентувала і свій новий твір «Вселенна містерія» (Ріо-де-Жанейро – Львів, 2018).

Віра Вовк (Селянська) знана в Україні та за її межами як самобутня письменниця,  поетеса, прозаїк, драматург, есеїст, перекладач, педагог, член міжнародного ПЕН-клубу, організації українських письменників в екзилі «Слово». За своє довге та насичене творче життя вона неодноразово ставала лауреатом численних відзнак, зокрема, премії імені Івана Франка (Чикаго, 1957, 1982, 1985, 1989), премії «Благовість» (Київ, 2000),  «Тріумф» (Чернігів, 2003), «Сад божественних пісень» імені Григорія Сковороди (Луцьк, 2006), «Глодоський скарб» (Київ, 2013) і найвищої державної нагороди – Національної премії імені Тараса Шевченка (Київ, 2008).

Поряд з письменництвом, Віра Вовк є фахівцем з германістики й порівняльного літературознавства, має науковий ступінь доктора філософії, більше шістдесяти років працювала завідувачем кафедри германістики в Державному університеті Ріо-де-Жанейро. Проте справжнім покликанням і життєвою необхідністю для Віри Вовк була і залишається літературна творчість, яка є тим живильним джерелом, що пов’язує її з Батьківщиною, її мовою та культурою – адже, як зізнається письменниця, у творчості, як і в усьому іншому, вона завжди залишається українкою. Об’ємний та поліфонічний творчий спадок письменниці охоплює поезію (збірки «Юність» (1947, 1955), «Меандри» (1979), «Жіночі маски» (1993), «Віоля під вечір» (2000), «Поезія» (2000) та ін.), прозу (збірки «Казки» (1956), «Духи і дервіші» (1956), «Легенди» (1958), «Вітражі» (1962), «Святий гай» (1983), «Карнавал» (1986), «Старі панянки» (1995), «Калейдоскоп» (2001)), драматичні твори («Триптих» (1982), «Зимове дійство» (1994), «Весняне дійство» (1995), «Крилата скрипка» (2001) та ін.), а також серію витинанок. Глибокий знавець світових культур, релігій, міфологій, мов і літератури різних народів, Віра Вовк пише свої художні твори українською, німецькою, англійською та португальською мовами, художньо інтерпретуючи універсальні проблеми, пов’язані з осмисленням християнських цінностей, релігійних традицій, амбівалентності людського буття та його духовного, релігійного й містичного сенсу.

На сьогодні творчий доробок Віри Вовк налічує понад 100 видань поезії, прози, драматургії, перекладів класиків української і світової літератури: Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, Василя Стуса, Валерія Шевчука, Миколи Воробйова, Івана Драча, Ліни Костенко португальською, а твори Федеріко Гарсія Лорки, Поля Клоделя, Пабло Неруди – українською.

За часів «хрущовської відлиги», навесні 1965 року, після тривалої розлуки з Батьківщиною, Віра Вовк відвідала Україну, познайомилася і заприятелювала з українськими письменниками і художниками-«шістдесятниками» Валерієм Шевчуком, Ліною Костенко, Василем Стусом, Богданом Горинем, Євгеном Сверстюком, Аллою Горською, Галиною Севрук, родинами Світличних, Кочурів, з Орисею Стешенко та іншими. Волелюбний творчий дух поєднав їх,  – тих, хто став символом вільної української думки того часу, крізь десятиріччя. І тому не здивовує прикметний епізод, коли перед початком творчої зустрічі в Музеї літератури пані Віра оглянула виставку, присвячену 80-річчю від дня народження Василя Стуса «І я гукну, і край мене почує…», на якій зокрема експонуються листи, що їх писав Василь Стус саме до Віри Вовк…

Справжня любов до батьківщини не має меж ані в простору, ані в часі. Віра Вовк тому яскравий приклад. Письменниця глибоко укорінена в українську культуру й духовність і, хоч волею долі більш як на півстоліття віддалена від рідної землі, створила власний художній світ, означений високою мудрістю і гуманізмом. Вона – щира й віддана у своїй любові до України, про яку не забуває у далекій Бразилії, популяризуючи й розвиваючи рідну культуру та літературу.

4 травня до Національного музею літератури України на зустріч з Вірою Вовк прийшли її друзі, шанувальники таланту й дослідники її творчості. Генеральний директор Музею літератури Галина Сорока у вступному слові привітала письменницю й наголосила на актуальному значенні та пророчому змісті творчості Віри Вовк, яка єднає українців у різних куточках світу й дає наснагу жити і творити. Слово письменниці прозвучало у майстерному виконанні актриси центру Курбаса Галини Стефанової, яка продекламувала уривки з презентованого твору письменниці «Вселенна містерія». Ведуча заходу, завідувач відділу музею Галина Болотова, нагадала присутнім про віхи життєвого та творчого шляху пані Віри, запрошувала до слова і представляла гостей. З-поміж них – відомий письменник і літературознавець Валерій Шевчук, відома художниця-шістдесятниця Галина Севрук, колишній дисидент, культурний діяч Богдан Горинь, професор із Хмельницького Віталій Мацько, Надзвичайний і Повноважений Посол України в Бразилії (2001-2006рр.) Юрій Богаєвський, колишній дипломат і перекладач Сергій Борщевський, відомий журналіст Михайло Сорока, політик і дипломат Ігор Турянський, професор Києво-Могилянської академії Роман Веретельник…

Виступала і сама Віра Вовк, яка з гумором і самоіронією поділилася спогадами про зустрічі із співвітчизниками.

Присутні зацікавлено слухали розповідь дослідниці творчості Віри Вовк, науковця Ольги Смольницької, яка зазначила надзвичайну цікавість творів письменниці з точки зору літературознавчих досліджень, особливо в тому, що стосується осмислення релігійних та міфологічних тем. А ще одна дослідниця, Юлія Григорчук, авторка монографії «Проза Віри Вовк: виміри сакрального» (2016), зачитала слово-звернення письменниці до українців, у якому лейтмотивом звучала віра у вільну, щасливу й справді незалежну Україну, а також надія на молодь – творчу, розумну, свідому, та її головну роль у розбудові Батьківщини.

 

За матеріалами прес-служби Національного музею літератури

 

На фото: Богдан Горинь і Віра Вовк.