Офіційний веб-сайт

Концерт-диптих «Ще треті півні...», «Оваста Перва» («Симфонія ланів»), «Кургаль Шу-Нун» («Симфонія священного каменя…»)

Автор(-и): Юрій Алжнєв / Розділ: Музичне мистецтво

Концерт-диптих «Ще треті півні...», «Оваста Перва» («Симфонія ланів»), «Кургаль Шу-Нун» («Симфонія священного каменя…»), автор: композитор Юрій Алжнєв.

Висунуто Національною Спілкою композиторів України.

 

Музичне мистецтво Юрія Алжнєва

 

Музичний твір заслуженого діяча мистецтв України Юрія Алжнєва «Ще треті півні...» ‑ концерт-диптих для хору та ударних на поезію Т.Г.Шевченка.

Головним надбанням партитури концерту є втілення інтонаційного кола з елементами симфонічного розвитку, яке проростає на зернах Праінтонації. Автор будує музичну драматургію виходячи із переосмислення філософської дилеми: «Життя породжує Смерть, а Смерть продовжує Життя...». У першій частині («Гомоніла Україна...») композитор доручає хору емоційну лінію, дещо з елементами класичної кантати, яка в динамічному розвитку приводить до кульмінації, де Народ-хор веде боротьбу, відстоюючи свою гідність. Ця енергійна кульмінація перегукується з Сьогоденням.

Концерт «Ще треті півні...» знаходиться в репертуарі Галицького академічного камерного хору (художній керівник і головний диригент ‑ народний артист України В.Яциняк, м.Львів), Академічного хору імені Платона Майбороди Національної радіокомпанії України (художній керівник і головний диригент ‑ Юлія Ткач), а також в репертуарі учбових колективів України.

«Оваста Перва» (друга назва: «Симфонія ланів») за мотивами Велесової Книги для потрійного складу симфонічного оркестру і великого хору.

«Оваста» (із словника Велесової Книги) ‑ це погляд навколо себе, навкруги, в усі сторони. Ця симфонія (друга редакція 2011 року) продовжує низку симфоній Ю.Алжнєва після «Чорнобильської» , де «герой» не вмирає, а виживає... Основна тема роздумів «героя» в макроциклі пов’язана з вічним питанням наших Прапредків: «Хто ми і куди йдемо?!.» Композитор зробив акцент на осмисленні слова «ЛАНИ». На його погляд, це відроджуюча функція ЛЮДИНИ, яка ВПЕРШЕ посіяла своїми руками зерна в землю і зібрала врожай...Таку ідею підказало саме життя автора, який виріс на Полтавщині, Карлівського району в селі Котлярівка між Нижньою та Верхньою Ланною. Надзадачею в створенні «Оваста Перва» є написання саме української симфонії з відтворенням генетичної інтонаційної пам'яті, чутливим збереженням традиційної культури і лише по тому використанням сучасних засобів музичної мови.

«Кургаль Шу-Нун» (в 4-х частинах) (друга назва: «Симфонія священного каменя»2012 р.) для скрипкових, ударних, цимбалів, багатотембрового баяна, арфи, фортепіано та синтезатора.

«Кургаль Шу-Нун» ‑ одна з назв святилища «Кам’яна Могила», Національного історико-археологічного заповідника біля міста Мелітополя, Запорізької області. Ця симфонія є продовженням осмислення людиною XXI століття нашого минулого і єдиного сакрального питання: «Хто ми?!». По формі, як трактує її композитор, це є шести-чотиричастинна симфонія. Іншими словами ‑ 4 частини з окремим вступом («Зачин»із епіграфом академіка Ю.Шилова: «Творіння не пращурів, а Матінки-Землі...») та закінченням («Вінець»). Симфонія програмна, що випливає з кожної текстової назви частин, і звучить без перерви.

Твір виконувався в концерті сучасної української музики в місті Львові. Виконавці: студентський симфонічний оркестр Львівської національної академії мистецтв імені М.В.Лисенка (диригент - заслужена артистка України Зінаїда Остафійчук). Високий художній рівень пропонованих творів, їх демократичність, національна спрямованість та позитивне сприйняття виконавцями і слухачами дає всі підстави для висунення їх на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

Про автора

Юрій Борисович Алжнєв ‑ заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки композиторів України.

Народився 24 серпня 1949 року у місті Кіровабаді (зараз м. Гянджа), республіка Азербайджан, в сім’ї військового. Після ранньої смерті матері з осені 1952 року виховувався у своєї бабусі на Полтавщині в селі Котлярівка, Карлівського району, Нижнє Ланнівської сільської ради. З 1961 року родина переїхала до смт Нова Водолага Харківської області, де Ю.Алжнєв у 1966 р. закінчив середню школу.

В 1967 році закінчив курси художніх керівників при Харківському обласному будинку народної творчості за фахом: баяніст-хормейстер.

В 1969 році закінчив Харківське культосвітнє училище (зараз Харківське училище культури)народно-оркестрове відділення. Працював художнім керівником сільського будинку культури с.Перша Старовіровка, Ново Водолазького району, Харківської області. З 1970 по 1972 рік ‑ служба у лавах Радянської Армії.

З 1973 по 1977 рік навчався у Харківському державному інституті культури (зараз академія культури), на народно-оркестровому відділенні. З 1974 по 1976 рік ‑ концертмейстер Заслуженого ансамблю танцю України «Квітка» Палацу культури ХЕМЗ. З 1976 по 1991 рік ‑ концертмейстер Харківського державного академічного російського драматичного театру ім.О.Пушкіна.

В 1983 році поступив, а в 1989 року закінчив Харківський інститут мистецтв ім. І.П.Котляревського (зараз Університет мистецтв ім.І.П.Котляревського) по композиції ‑ клас професора В.М.Золотухіна.

Від 1991 ‑ старший викладач, від 1997 по 2006 рік доцент Харківського інституту мистецтв. З 2008 року доцент Харківської державної академії культури.

З 1992 і по сьогоднішній день ‑ засновник, художній керівник та головний диригент Харківського міського театру народної музики України «Обереги».

Має нагороди: заслужений діяч мистецтв України (1995 p.), нагороджений Почесною грамотою Президента України (1999 р.), лауреат творчої премії імені Іллі Слатіна (1997 p.), лауреат Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка (Митрополіт Іларіон) (1999 p.), лауреат регіонального рейтингу «Харків’янин року ‑ 2002» у номінації «Діячі науки, культури, мистецтва», орден «За заслуги» III ступеню (2009 p.), лауреат Премії імені М.В.Лисенка (2010 p.), Почесна відзнака Харківської обласної ради «Слобожанська Слава» (2012 p.). Член Національної Спілки композиторів України з 1990 року. 

Коментарі

Знаковою постаттю Незалежної України, який своїм талантом і багатогранною діяльністю охоплює різні види музикантської діяльності є слобожанський композитор, теоретик, дослідник сучасної музичної органології, видавець, педагог, натхненник та сподвижник концертно-сценічних дійств в України та далеко за її межами – заслужений діяч мистецтв України Юрій Борисович Алжнєв.
Ще з часів ренесансу людський талант поєднував у собі здатність і наукового, і художнього осмислення дійсності через багатогранність та різноплановість мистецької діяльності. У сучасному музичному світі яскраво проявляються тенденції у визначенні ролі та місця мистця у суспільстві. На шляху самовдосконалення в артиста виникає необхідність концентруватися на певному виді діяльності, на конкретному способі самовиразу, на професійному оволодінні засобами музичного вислову та формами донесення музики до слухача. Музика, як і мова, формувалася упродовж багатьох тисячоліть. Від часів зародження філософії Піфагора та музики Платонових сфер до яскравої розмежованості національних музичних шкіл середини ХІХ ст. Як і в мові, так і в музиці найбільш динамічним і водночас розвитковим фактором є інтонація. Одним із вагомих рушіїв формування музичного професіоналізму є можливість передачі досвіду, навичок та думок своїм наступникам. Найбільш дійовим методом такої передачі є фіксація матеріалу, музичних думок, що дало помітний поштовх для розвитку професіоналізму.
Глибинність передачі своїм думок, методом фіксації матеріалу та озвучення через виконавців опусів, – це високий професіоналізм національно свідомого композитора-УКРАЇНЦЯ – Юрія Алжнєва який своєю творчістю та музичними творами достойний Високого Звання – Лауреата НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 2015 РОКУ.
Думаючи прислухайтесь до його музики і вам стане краще….
Народний артист України,
кандидат мистецтвознавства,
професор Львівської національної
музичної академії імені М.В.Лисенка
Тарас Баран

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA