Офіційний веб-сайт

Концертна програма та компакт-диск «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине ...» Т.Шевченко

Автор(-и): Людмила Посікіра / Розділ:

Концертна програма та компакт-диск «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине ...» Т. Шевченко; автор-виконавець: Людмила Посікіра.

Висунуто Львівською національною музичною академією ім.М.В.Лисенка.

 

Концертна програма та компакт-диск «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине ...» Т.Шевченко Людмили Посікіри

 

Виконавська творчість Людмили Посікіри ‑ непересічне явище в історії українського виконавства, не лише в сфері народно-інструментальній, але й загалом. Вона належить до кола тих інтерпретаторів, які зуміли піднести старовинний національний, начебто вузькоетнографічний інструмент, на рівень загальноєвропейських культурних надбань.

Концертна програма «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...» вперше оприлюднена та записана на компакт-диск у 2017 році. В неї включено найбільш вдалі інтерпретації фольклорних і класичних творів з репертуару артистки, які вона продовжує виконувати в час, коли концертуючі бандуристи все рідше виходять на українські і світові сцени, а сам старовинний національний інструмент поволі відсувається на маргінес культурного процесу. Людмила Посікіра в цій програмі постає чи не єдиною послідовною і вірною пропагандисткою українського епічного фольклору, класичного і сучасного репертуару. У виконання розмаїтих за стилем, жанрами і змістом програм, виконаних нею в численних концертах 2017-2018 років, вона вносить нові актуальні смислові відтінки передусім в епічні жанри ‑ в «Думу про козацькі могили» А.Кос-Анатольського, і в «Думу невольника» Ф.Глушка за Т.Шевченком, і в старовинну думу «Про козака бандуриста» в обробці Ф.Глушка, і в епічну картину «Тече вода в синє море» в обробці Ф.Жарка, емоційно перекидаючи місток до сучасних трагічних подій війни і загибелі багатьох славних синів України. По-іншому ‑ більш схвильовано, навіть тривожно ‑ звучить зараз в її інтерпретації й ліричний репертуар, наприклад, в «Жайворах» О.Білаша чи в «Родимий краю» В.Матюка підкреслюються щемливі експресивні відтінки. В кожному номері, дбайливо вибраному і пережитому нею, розкривається стиль композитора, його особливий задум, внутрішня динаміка кожного образу, завдяки чому створюється враження присутності на виставі надзвичайного театру, народженого багатовіковою фольклорною і професійною традицією української духовності. В цьому театрі молодече радісне поривання народної пісні «Ой, мати, мати» в обробці Й.Яницького доповнюється ніжною, типово жіночою рефлексією знаменитого сентиментального романсу «Така її доля» в обробці В.Заремби, елегійність та задума солоспіву Я.Ярославенка «Гей, закуй мені, зозуле» відтіняється дотепним запальним характером пісні в обробці М.Лисенка «Ой на гору козак воду носить». Загалом же записана на диску програма відображає її громадянську патріотичну позицію, яка виражається у незмінному відстоюванні національних цінностей української культури на концертній сцені. В цій питомій етнічній характерності Людмила Посікіра була і залишається однією з найяскравіших українських артисток.

На тлі багатьох цікавих, яскравих творчих особистостей, вона виділяється не лише чудовим голосом, майстерністю та вдумливістю, але й певними особливими рисами, які дозволяють шанувальників мистецтва одразу впізнати її неповторну манеру. «Кобзарський» епічно-імпровізаційний первень в її виконавській манері, що так гармонійно поєднується з засадами оперного артистизму, з глибинною задушевною ліричністю камерно-концертної співачки, і водночас з раціональною здібністю чітко і продумано вибудувати форму складають сутність художнього

феномену її артистичної особистості.

Артистична кар'єра Людмили Посікіри триває понад сорок років. В кожному з представлених нею в чисельних програмах понад 100 вокальних і інструментальних номерів, у кожному виконанні чи то народної пісні, чи солоспіву Лисенка, Стеценка, Людкевича, чи в думах, а чи в сучасних ліричних піснях бандуристка розігрує яскраву і рельєфну музично-театральну сцену, із своїм повноцінним сюжетом, індивідуально окресленими характерами, змінами емоційного тонусу та навіть своєрідними звуковими декораціями, котрі «домальовують» загальний образ сильними і виразними барвами. Невипадково ряд сучасних українських композиторів пишуть спеціально для Людмили Посікіри обробки народних пісень та оригінальні твори. Це і Віктор Камінський, і Мирослав Корчинський та ін. Окремо слід відзначити принципову національно-громадську позицію артистки. Можна згадати десятки визначних мистецьких та суспільних подій в Україні, які увійшли в національну історію, де її голос лунав, як символ співучої душі народу.

 

З подання Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA