Офіційний веб-сайт

Книги із авторської серії наукових досліджень

Автор(-и): Сергій Гальченко / Розділ: Літературознавство та мистецтвознавство

Книги із авторської серії наукових досліджень, автор: Сергій Гальченко, видавництва: «Атопол», 2012, м.Київ, літературно-художнє видання «Скарби літературних архівів»; «ВД «Андрій», 2010, м.Дніпродзержинськ, книга «Повернені шевченківські раритети»; «Веселка», 2013, м.Київ, наукове видання «Альбом Тараса Шевченка 1845 року»; «Веселка», 2013, м.Київ, наукове видання «Альбом малюнків Тараса Шевченка 1841-1843 рр.»; «ВД «Андрій», 2008, м.Дніпродзержинськ, факсимільне відтворення «Вірші. 1844: Кобзар. 1840, Гайдамаки. 1841, Гамалія».

Висунуто Міністерством культури України.

 

Книги із авторської серії наукових досліджень Сергія Гальченка

 

Гальченко Сергій Анастасійович (12.08.1947, с.Пустовійти Миронівського району Київської області) ‑ український літературознавець, текстолог, архівіст. У 1972-1982 рр. працював у Центральному державному архіві-музеї літератури мистецтва УРСР; із 1972 р. ‑ в Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України (вчений хранитель фондів відділу рукописів, завідувач відділ; рукописів, заступник директора з наукової та видавничої діяльності); у 2000 2005 рр. ‑ генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка.

Автор численних наукових праць (статей і публікацій) про творчість Т.Г.Шевченка, В.Винниченка, Г.Хоткевича, М.Драй-Хмари, П.Тичини, Остап; Вишні, В.Сосюри, М.Івченка, О.Гончара та ін.

Одна з найуспішніших ділянок наукової діяльності С.А.Гальченка ‑ шевченкознавство. Завдяки його науковим пошукам державні архівні і музейні сховища України поповнилися унікальними шевченківськими раритетами ‑ рукописами, мистецькими творами, прижиттєвими виданнями (зокрема «Кобзарем» 1840 р. і 1860 р.), світлинами, документами, цінною рідкісною літературою.

З ініціативи С.А.Гальченка видано альбоми: Національний музей Тараса Шевченка. К., 2004 (передмова «З літопису Шевченкового дому); Святий Київ наш великий. Малюнки Тараса Шевченка та його сучасників. К., 2004 (передмова «.. .Ота благодать над Дніпром»).

С.А.Гальченко ‑ започаткував серію «Евристичні дослідження і видання спадщини Тараса Шевченка», яку розпочато кількома виданнями: факсимільне видання першої проілюстрованої рукописної збірки «Вірші. 1844», переписаної латиницею, яка понад 160 років була неопублікованою; альбом малюнків Т. Г. Шевченка 1845 р., до якого додано брошуру (50 с.) із статтями і коментарями С.А.Гальченка.

Також особливої уваги заслуговують видання із авторської серії наукових досліджень і публікацій спадщини Т.Г.Шевченка:

Гальченко С.А. Скарби літературних архівів (К., Атопол, 2012, ‑ 446 с);

Повернені шевченківські раритети (Автор проекту, передмова «Доля Шевченкових раритетів», співупорядник і автор наукового опису і приміток С.А. Гальченко. ‑ Дніпродзержинськ: ВД «Андрій», 2010. ‑ 288 с).

Тарас Шевченко. Вірші. 1844. Кобзар. 1840. Гайдамаки. 1841. Гамалія. 1943. Факсимільне відтворення / Автор проекту, упорядкування, передмова «Довга дорога у світ» С.А.Гальченко (Дніпродзержинськ: ВД Андрій, 2008.‑ 320 с.)

Тарас Шевченко. Альбом 1945 року. Факсимільне відтворення. Автор проекту, упорядкування, передмова «На славу імені України» та коментарі С.А.Гальченка. (Дніпродзержинськ: ВД Андрій 2010., К., Веселка 2013.‑50 с);

Тарас Шевченко Альбом 1941-1843 рр. Факсимільне відтворення. Автор проекту, упорядкування, передмова «Рукою Шевченка» та коментарі С.А.Гальченка. К., Веселка. ‑ 2013.‑31 с.

Видання «Повернені шевченківські раритети» ‑ результат багаторічних пошуків матеріалів Т.Г.Шевченка, вивезених із Києва в 1943 р. і, нарешті, розшуканих у США, повернених в Україну і виданих окремою книгою-альбомом.

Книга «Скарби літературних архівів» ‑ це лише частина результатів багаторічних пошуків літературного джерелознавця, архівіста і музейного працівника С.А.Гальченка, який оприлюднював свої знахідки в публікаціях та регулярно озвучував їх на українському радіо. Особливої уваги заслуговують наукові праці про архівну та музейну шевченкіану, цікаві знахідки-відкриття невідомих сторінок спадщини В.К.Винниченка, П.Г.Тичини, В.М.Сосюри, Остапа Вишні, Г.М.Косинки, Є.Ф.Маланюка, Г.Д.Епіка та інших письменників XX ст. Кожна наукова стаття чи публікація побудована на тих матеріалах, які завдяки пошуковій роботі С.А.Гальченка поповнили державні архіви і музейні сховища.

У книзі «Повернені шевченківські раритети» вперше опубліковані матеріали Т.Г.Шевченка, вивезені з Києва в 1943 р. в роки фашистської окупації спочатку в Західну Європу, а в 1951 р. до США. Ще в 1992 р. С.А.Гальченко натрапив на сліди шевченківської колекції в архіві Української Вільної Академії Наук у США і тоді ж привіз в Україну деякі унікальні матеріали. А в 2006 р. згідно з постановою Управи УВАН була повернена в Україну основна частина вивезеної колекції. С.А.Гальченко проявив не лише високий науковий професіоналізм як літературний джерелознавець при укладенні наукового опису колекції, але й описав її історію, підтверджену архівними документами та численними репродукціями з оригіналів малярських творів, прижиттєвих видань творів Т.Г.Шевченка і його світлин, рукописів, документів тощо.

Книжка «Повернені шевченківські раритети» спрямовує дослідників-шевченкознавців на пошуки більшої частини колекцій, вивезених із київських музеїв у роки фашистської окупації.

Факсимільне видання рукописної збірки творів Т.Г.Шевченка («Кобзар» 1840 року, поеми «Гайдамаки» і «Гамалія»), переписаних латиницею та проілюстрованих художниками Михайлом Башиловим і Яковом де Бальменом у 1844 році ‑ це перша публікація унікальної літературно-мистецької пам'ятки, що зберігається із 1933 р. у відділі рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України. Ця збірка не вийшла в світ за царського режиму через арешт поета у квітні 1847 року і залишалася неопублікованою і за радянської влади. Цінність цієї публікації в тому, що літературознавці отримали автентичні тексти поетичних творів, які після переписувачів прочитав, виправив і доповнив Т.Г.Шевченко, а широке коло мистецтвознавців мають нині доступ до першої, найповніше проілюстрованої збірки поезій. Ґрунтовна наукова стаття С.А.Гальченка описує історію появи цієї збірки та її побутування.

У Інституті літератури, крім рукописної спадщини Т.Г.Шевченка, зберігається і чотири альбоми його малюнків. Найцікавішими з них є альбоми 1841-1843 рр. (петербурзько-український період) та 1845 р., коли Т.Г.Шевченко, як художник Київської археографічної комісії їздив по містах і села Чернігівської, Полтавської і Київської губерній і замальовував пам’ятки старовини. Йому вдалося зафіксувати на папері храми Густинського монастиря, Переяславщини, Чигиринщини. Деякі з тих пам’яток не збереглися, але завдяки Шевченку-художнику маємо тепер їхні зображення і детальні наукові описи малюнків та історичних місцевостей, зроблені С.А.Гальченком.

Усі названі видання підготовлені на високому рівні, мають ексклюзивний характер і користуються великою популярністю серед вчених, музейних працівників, які мають можливість для експонування копій шевченківських малюнків в музеях регіонів, де бував Т.Г.Шевченко.

Представлені роботи ‑ це лише частина наукового доробку відомого текстолога і літературного джерелознавця С.А.Гальченка, який у 2000-2005 рр. очолював Національний музей Тараса Шевченка. У його науковому доробку факсимільні видання окремих творів і рукописних збірок Т.Г. Шевченка («Мар’яна-черниця», «Три літа», «Мала книжка», «Більша книжка», «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки», «Кобзар» 1840 р. та інші). З його ініціативи і з його передмовами видано альбоми: Національний музей Тараса Шевченка (К., 2002); «Святий Київ наш великий» (К., 2004); Вибрана поезія. Живопис. Графіка. SelectedPoems. Paintings. GraphikWorks. (укр. та англ. мовами; К., 2007). Антонович Д. Шевченко-маляр (К., 2004; передмова «Дослідження скарбів неоціненних»). Щороку виходять видання «Кобзаря» Т.Г.Шевченка, упорядковані і прокоментовані С.А.Гальченком.

С.А.Гальченко працює в Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України з листопада 1982 р. на посадах молодшого наукового співробітника, вченого хранителя фондів і завідувача відділу рукописних фондів і текстології, а з грудня 2005 р. ‑ заступник директора з наукової та видавничої діяльності.

 

Відгуки:

Зінаїда Тарахан-Береза, літературознавець:

«2010 року напередодні 150-річчя з часу смерті Тараса Шевченка та перепоховання його праху в Україні Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка Національної академії наук України та Українська вільна академія наук у Сполучених Штатах Америки (Нью-Йорк) за підтримки американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини у Видавничому дом «Андрій» (Дніпродзержинськ) видали унікальну книжку «Повернені шевченківські раритети», ініційовану знаним в Україні та за її межами подвижником нашої культури Сергієм Гальченком».

Валентина Нарівська, філолог:

«Автор проекту, коментарів, передмови, упорядник видання заступник директора Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України С.А.Гальченко ‑ відомий дослідник творчої спадщини поета і художника ‑ сюжетно, захопливо репрезентував історію утворення і видання офортів «Живописная Украйна» через найбільш яскраві факти життя та творчої долі Т. Шевченка, що висвітлюють ідею створення альбому».

Віталій Абліцов, публіцист:

«Я не один рік працюю над багатотомним виданням «Тарас Шевченко. Біографічна хроніка», хоча вже є відомі літописи життя й творчості Кобзаря, зокрема дослідницькі праці Петра Жура. Літопис, який я укладаю, спирається на матеріали самого Шевченка ‑ поезію, прозу, щоденник, листи, мемуари про нашого генія тощо... В основі біографічної хроніки ‑ першоджерела, насамперед з унікального архіву Шевченка ‑фонду №1, який зберігається у відділі рукописних фондів і текстології нашого інституту». У цьому абзаці з одного інтерв’ю С.Гальченка сконцентровано мету його життя. Юний допитливий Тарас Шевченко шукав «залізні стовпи», що підпирають небо, а київський літературознавець, мандруючи світом, відкриває духовний ґрунт нашої віри в цивілізоване майбутнє України».

  

Коментарі