Офіційний веб-сайт

Книги «Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею», «Шевченкіана Михайла Гаврилка»

Автор(-и): Роман Коваль / Розділ: Публіцистика і журналістика

Книги «Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею», «Шевченкіана Михайла Гаврилка», видавництва: ДП «Державна картографічна фабрика», рік видання: 2012, (м. Вінниця) та ДП «Центр державного земельного кадастру», рік видання: 2014 (м. Київ), автор: Роман Коваль

Висунуто Асоціацією українських письменників.

 

Книги «Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею» та «Шевченкіана Михайла Гаврилка» Романа Коваля

 

У нових книгах Романа Коваля розповідається про Михайла Гаврилка ‑ скульптора, художника, поета, творця і чотаря українських січових стрільців, повстанського отамана. Його доля тісно пов’язана з долею українців Австро-Угорщини та Російської імперії, адже в історію він увійшов не лише як митець, а і як провісник Самостійної України та організатор війська (Українських січових стрільців та Сірої дивізії Армії УНР), що мало здобути національну свободу.

Михайло Гаврилко ‑ творець бурхливої Шевченкіани. Тараса Шевченка він увічнив у погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, плакетках, медальйонах та у слові. «Се наче квінтесенція Шевченкової поезії, ще закоханої в минувшині і не зневіреної в її велич», ‑ так оцінив відомий у першій половині ХХ століття західноукраїнський історик, архівіст, краєзнавець, мистецтвознавець, поет, прозаїк і публіцист Микола Голубець проект пам’ятника Тарасові Шевченку для Києва, створений Михайлом Гаврилком сто років тому.

Тарас Шевченко був для митця, поруч із князем Святославом, головною фігурою української історії та української духовності. Гаврилко вважав, що «кожне слово Шевченка-пророка паде, як стріла божого грому, ведучи в шалений бій найпалкіші серця найкращих синів України за неї». З вогненним словом Шевченка полтавський козак пішов у бій проти Російської імперії, громадянином якої був, пішов, бо вона поневолила його Батьківщину. Під час Першої світової війни, ведучи до бою чоту, сформовану з гуцулів та галичан, він звертався до Дажбога, щоб той охоронив його вояків, і до Сварога ‑ щоб накидав на ворогів блискавок. Попри таку дивовижну для греко-католиків поставу, Михайло Гаврилко став одним з найулюбленіших старшин січового стрілецтва.

Про Михайла Гаврилка хотів написати повість видатний громадський діяч, прозаїк, поет і публіцист Юрій Липа, але трагічна смерть письменника стала на перешкоді здійсненню планів. Ця книга є спробою втілити мрію Юрія Липи, який вважав, що широке полотно пригод Михайла Гаврилка «викликало би більше цікавості, як не один західноєвропейський динамічний роман».

Описувані події у книжці відбуваються в Російській імперії, Австро-Угорщині, Франції та Українській Народній Республіці, на території сучасних Івано-Франківської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, у Петербурзі, Кракові, Відні та Парижі.

Лауреат Національної премії України поет Ігор Калинець, прочитавши історичний нарис «Михайло Гаврилко і стеком, і шаблею», так оцінив творчий доробок автора: «Роман Коваль стає вістовим історії, зв’язківцем між поколіннями борців за волю України і нами, сьогоднішніми, та й прийдешніми також. Роману Ковалю це дано, навіть велено: іди, шукай і знаходь! Історія Визвольної боротьби українського народу першої половини XX століття ‑ найбільш утаємниченої, суперечливої і жорстокої доби змагань за державність України ‑ беззастережно відкриває йому свої героїчні сторінки. Особливо велику увагу приділяє Коваль у своєму дослідженні шевченкіані Михайла Гаврилка. Поринаєш в атмосферу боротьби, протистоянь і прагнень мистців прорвати сіті заборон навколо імені Кобзаря ‑ і розумієш, чому кожна спроба українців відстояти своє, найдорожче, завжди викликала у влади таку жорстку реакцію і... страх. Тож «прочитайте тую славу» ‑ щирим і теплим серцем».

 

Коротко про автора

Роман Коваль ‑ письменник, краєзнавець, дослідник історії Визвольної боротьби українського народу першої половини XX століття. Є автором та упорядником 44 книг. З-під його пера вийшло також понад 2000 статей у газетах, журналах, альманахах, історичних календарях, енциклопедіях України та української діаспори. Автор кількох циклів радіопередач та 9 документальних фільмів про Визвольну боротьбу українського народу на початку XX століття. 

 

Відгуки про книгу

Сергій Плачинда, письменник: «Успіху роману «Чорного Ворона» Василя Шкляра передував творчий і громадський подвиг письменника Романа Коваля, який, використовуючи відкритість архівів ҐПУ-НКВД, вивів зі штучно створеного більшовиками забуття й повернув українській історії та народові період масових селянських повстань в Україні 20-х років XX ст. Саме він, Роман Коваль, попрацювавши за цілий інститут, вивів на білий світ і тим самим реабілітував сотні імен командирів, отаманів, рядових повстанців, яких називали бандитами. Книжки Романа Коваля «Отамани гайдамацького краю. 33 біографії», «Отаман святих і страшних», «Повернення отаманів Гайдамацького краю», «Трагедія отамана Волинця», «Кость Блакитний, отаман Степової дивізії» та інші не лише оприлюднюють тисячі нових фактів героїзму, мужності, вільнолюбства українського народу, а й стали благодатним історичним матеріалом для письменника Василя Шкляра».

 

Василь Шкляр, прозаїк: «Роман Коваль як письменник-історик завжди був зорієнтований на відомий постулат, що історія світу ‑ це біографії великих людей. Якщо говорити про світ український, то життєпис Михайла Гаврилка є надзвичайно широким відображенням нашої вітчизняної історії. З цього погляду вибір письменником достеменного героя видається напрочуд вдалим. Перед нами не просто яскрава постать могутнього характеру й чину, а виразник цілої епохи, герой, у долі якого переплелися найдраматичніші й найхарактерніші моменти Української революції. Михайло Гаврилко цікавий ще й тим, що він тісно пов'язав своє життя з двома українськими світами, які лежали під Австро-Угорською та Російською імперіями. Між цими світами так чи так завжди вібрувала сила кровного поклику, і Гаврилко став уособленням цього взаємотяжіння, а відтак і передвісником Соборної Української Держави». 

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA