Книга поезій в двох томах «Порив і подив»
Книга поезій в двох томах «Порив і подив»; автор Марія Людкевич.
Висунуто Львівською обласною організацією Національної спілки письменників України.
Книга поезій в двох томах «Порив і подив» Марії Людкевич
Книга в двох томах відомої поетеси, прозаїка, дитячої письменниці, громадського діяча Марії Людкевич «Порив і подив» є визначною подією в культурному й літературному житті України. До неї ввійшли вибрані поезії, що є підсумком дотеперішнього творчого періоду письменниці ‑ твори з десяти збірок, а також нові поезії. У першому томі містяться вірші, які поетеса створила з 1981 по 1995 рік. У другому томі є поезії, писані з 1996 по 2012 роки, а також вірші, створені з 2013 по 2017 роки, які раніше не публікувалися і які дали назву книзі.
Поезії раннього періоду творчості засвідчують ті позиції, на яких стояла тоді юна Марія Людкевич. У її рядках не було нічого сліпо наслідуваного чи запозиченого. Вона писала, слухаючи щирого голосу свого серця: «Я клопоти свої в ріці втоплю», «Зерна сміху розсипались, мов намистини», «Я пісню про тебе на серці сховаю», «На дні моєї радості сумне»...
Найновіші поезії ‑ книга «Порив і подив», ‑ лише підтверджують творче кредо поетеси. Деталь, виліплена чи вихоплена із реальних спостережень, власних переживань, відіграє чи не головну роль у побудові віршів поетеси, переповненої загальнолюдськими турботами.
Поезіями під назвою «Порив і подив» поетеса являє читачеві одкровення жіночої душі перед Богом і людьми, філософське осмислення вічних духовних начал людини, яка дошукується істини та сенсу життя у нашому тривожному часі. Своєрідний психологічний портрет любові, який творять сильні емоції і сподівання, сновидіння та уява, правдивість життєвих реалій і відкритість щирих почуттів надають поезії довіри і чистого звучання, передають тонкі нюанси переживань закоханої жіночої душі, яка шукає у коханні сенс буття. Вдаючись до самоіронії, вишуканості та флеру таємничості й відвертості, авторка показує чистоту почуттів, незважаючи на їхню гріховність.
«Кожна мить людського життя має право бути закарбованою у слові, щоб залишитись у нім надовго», ‑ переконана поетеса. Цим кредо пронизана збірка поезій «Спитати в янгола». Що не строфа ‑ то тонкий ліризм, щирість справжніх почуттів, довірлива розмова з читачем про сенс життя і вічні духовні цінності рідного народу. Оскільки ж поетеса ще й володіє даром художника, то й дивиться на світ очима то портретиста, то живописця:
Дощ не вщухає ‑
І гори димлять...
І під кросівками квакають жаби.
Стежки, як затяті, камінно мовчать,
І верби корінням в ріці, мов краби.
(«Літній етюд»)
Так, у вірші «Я не можу» письменниця з болем зауважує:
Серцю матері, жінки, сестри
Не змиритись ‑ кривавиться світ.
Мати Божа ‑ це все до пори,
Дай нам силу ‑ озватись в отвіт.
Дай молитву, щоб кулі ‑ убік,
І любов, щоб на захист ‑ за нас.
Ну а ворог отрутою стік,
І лишився лиш праведний час.
Такою є вертикаль творчого зростання Марії Людкевич, що вилилася в «Порив і подив». Назва двотомника, за словами Ігоря Калинця, ‑ стисла і строга. Тільки дві приголосні розмежовують ці два поняття. У шостому вірші циклу «Липневі етюди» розшифровується назва-метафора. Порив породжений подивом, а подив ‑ спонука до дії. Оба поняття ‑ кровні брати Поетки, що «осявають дні у марноті». Отож, її дні осяяні ‑ і не марнота цьому назва, а творчий порив і творчий неспокій ‑ її натхненна праця. А подив розкрився вночі «як місяць у безсонному вікні».
Двотомник «Порив і подив», якому дав високу оцінку лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка ‑ Ігор Калинець, цілком відповідає творчим критеріям щодо присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка. Вони ‑ у високохудожній формі, що збагачує історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, утверджує державотворчу ідею в сучасній Україні.
З подання Львівської обласної організації Національної спілки письменників України
Владислав Стольников
ВИЩА ЧЕСТЬ ЖЕРТОВНОГО НАРОДУ
...