Офіційний веб-сайт

Книга «Пікнік із мільярдером, або Травми трав»

Автор(-и): Станіслав Бондаренко / Розділ: Література

Книга «Пікнік із мільярдером, або Травми трав», автор: Станіслав Бондаренко, видавництво «Ярославів Вал», рік видання: 2013, м. Київ.

Висунуто Національною спілкою письменників України.

 

Книга «Пікнік із мільярдером, або Травми трав» Станіслава Бондаренка

 

До книги увійшли, окрім властивої Станіславові Бондаренку міської лірики, філософська поема-кліп «Нічна розмова з Європою» (за останній рік вже перекладена кількома європейськими мовами) та нова психологічна поема-кліп «Пікнік із мільярдером», яка й дала назву книзі. Поема «Нічна розмова» (перша публікація в «Українській літературній газеті», 2011 р.) ‑ це запрошення до інтелектуально-чуттєвого осмислення спільних історичних «сутінків» і пошуку твердих купин на заболоченому шляху до взаєморозуміння з Європою, «щоб подолати вимушену розмежованість, «зшити» розрив спільного, колись єдиного європейського простору» (М.Жулинський, стаття «Розвиднення слова в сутінках Європи», «Слово просвіти», 19-25 квітня 2012 р.).

«Пікнік із мільярдером» (спочатку опублікована в газеті «Літературна Україна» за 27 вересня 2012 р.) ‑ перша у вітчизняній літературі спроба проникнути у психологію новітнього прошарку олігархів ‑ з ґрунтовним підтекстовим долученнням видатних психологів Еріха Фромма та Зиґмунта Фройда. Класична гамлетівська дилема «бути чи не бути» отримала в поемі-кліпі суттєву корекцію з поправкою на теперішні реалії: «мати чи бути?» А чи можна це жорстке «чи» між дієсловами замінити чимось терпимішим, щоб одночасно... Мати і Бути? ‑ це болюче питання автор виносить на перший план. Власне, для героя твору ‑ мільярдера (до речі, колишнього офіцера КДБ) такої дилеми спершу не існує ‑ він напевно й не чув про видатного психолога Еріха Фромма з його працею «Мати чи бути?», яка дасть доволі болісно про себе знати ближче до фіналу, коли зі смертю невиліковно хворої дружини олігарх втратить і сенс життя...

У поемі звучить парадоксальна ідея створення у «найкам’янішім совєцькім замку» на столичній Володимирській «Музею жертв геноциду і моральних авторитетів або ж Апостолів духу» ‑ на зразок того, що вже є у литовському Вільнюсі. Ще один герой твору – «поет з княжим іменем Ярослав» ‑ пропонує магнатові «заради амністії душі» також долучитись до зведення на дніпрових кручах «Пантеону звитяжців, який почався б, мабуть, зі Стуса» ‑ і тоді, на його переконання (як і на переконання автора), енергія капіталу, поєднавшись з енергіями душ, запрацює в державі.

Станіслав Бондаренко ‑ дуже київський, міський поет, як відзначає в передмові до книги Микола Жулинський, що засвідчують і його попередня збірка «Кирилиця київських вулиць», і поема-кліп «Нічна розмова з Європою» (про яку академік раніше писав у статті «Розвиднення слова в сутінках Європи»), і доданий у книзі до поем-кліпів розділ лірики під назвою «Вощини з вулика вулиць».

Не можна оминути й незвичайний загальний контекст цієї «кліпової», колажної книжки ‑ з урахуванням вміщеної у ній «Нічної розмови з Європою». Цей контекст ґрунтує потужну екзистенційну думку: «Рим ‑ теза, Візантія ‑ антитеза, Київ – синтеза». Адже ще Іван Павло II говорив, що «збагачена генієм української культури церква дихає тут двома легенями східної і західної традиції». У своїй творчості Станіслав Бондаренко послідовно утверджує ідею про те, що «Київ ‑ досі непізнаний ретранслятор духу між Заходом і Сходом». Наскільки ж ми готові стати не лише географічним, а й духовним центром об’єднаної Європи ‑ покаже час.

Попередні його книжки було відзначено Всеукраїнською премією ім.Б.Нечерди, міжнародних премії ім.В.Стуса «Патріот України», німецько-ізраїльської ім.І.Кошелівця а також ім.М.Волошина і А.Чехова. Нагороджений орденом Нестора Літописця III ст.

Автор свідомий того, що далеко не сто відсотків читачів одразу відчують усі психологічні нюанси тексту й підтексту, але в будь-якому разі, на відміну від масовиків постмодернізму, він не «опускає» читача, а навпаки підіймає його, збагачує ‑ як творчим віддзеркаленням ідей Фромма та Фройда чи великих європейських киян М.Бердяєва й Л.Шестова (якщо згадати «Нічну розмову»), так і точним відтворенням «задзеркалля» сучасного буття.

 

Про автора

Станіслав Бондаренко народився 1954 року на Дніпропетровщині у сім’ї в’язня трьох концтаборів, що загострило інтерес поета до нашої історії.

Після закінчення філфаку КДУ імені Т.Г.Шевченка ‑ на журналістській роботі (газети «Вечірній Київ», «Независимость», «Киевские ведомости»). Нині ‑ заступник головного редактора газети «Літературна Україна».

Лауреат міжнародних літературних премій ‑ імені Василя Стуса, Антона Чехова, Максиміліана Волошина, Івана Кошелівця, всеукраїнської імені Бориса Нечерди, а також лауреат «Коронації слова» ‑ за перший прозовий роман «От я вся ‑ я свято, або Віхола лохів», який витримав два видання й увійшов до короткого списку книги року «Бі-Бі-Сі».

Іще в роки «перестроєчного» розгулу бандократії в результаті журналістських розслідувань Станіслава Бондаренка, опублікованих у найтиражнішій газеті України «Коза» («Независимость»), вийшли із СІЗО та тюрем дев’ятнадцятьнезаконно заарештованих, невинних людей, що потім підтверджував суд, а деякі прокурори, офіцери МВС та КДБ-СБУ були покарані за корупцію.

Книга «Пікнік із мільярдером, або Травми трав»‑22-га книжка поета. 

Станіслав Бондаренко
Станіслав Бондаренко
Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA