Офіційний веб-сайт

Книга «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)»

Автор(-и): Михайло Хай / Розділ: Літературознавство та мистецтвознавство

Книгу «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)» Михайла Хая (видавництво «Коло», 2011 р., м. Дрогобич) висунуто Національною спілкою композиторів України.

 

Книга «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)» Михайла Хая

 

Вагомою подією в галузі музичної фольклористики вважається монографія Михайла Хая «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)», підготовлена науковцем кілька років тому. З позиції критичної оцінки сьогодення, автор зазначає, що нині «практика публікації відомостей, науково необгрунтованих і не вивірених, створила навколо багатьох явищ народного інструменталізму ауру міфічності і невизначеності».

Натомість Михайло Хай у науковому виданні висвітлює власну гіпотезу «про існування на теренах України типологічно схожих із відповідними собі в культурах інших народів етноорганологічних явищ, автохтонність яких беззастережна; бурдонова культура, гусельно-бандуристська, скрипкова, сопілкова, дримбова традиції та ін.».

У процесі роботи над книгою, Михайло Хай узагальнив багатий архівний, науковий, методичний та музично-етнографічний матеріал. Спираючись, головним чином, на аналіз документальних фактів та досліджень народного інструментарію й не уникаючи водночас їх синтезу-узагальнення, автор вільно оперує методами порівняльного зіставлення відомих етноорганологічних та етноорганофонічних матеріалів, описів фактів і явищ, зафіксованих у сучасних польових та наукових дослідженнях.

Провідною тезою дослідження є те, що основою етнічного звукоідеалу в інструментальній традиції українців є не «напливово-кітчеві» та насильно впроваджувані в музичний побут так звані «народно-академічні» «стандарти» інструментального музикування, а традиційно усталені, хоч і істотно поруйновані стереотипи музичного мислення українців, збережені у свідомості на рівні цілком достатньому для їх науково-реконструктивного відтворення.

Висуваючи поняття етнічного звукоідеалу як критерію визначення автохтонності музично-інструментального стилю, Михайло Хай зазначає, що трансформаційні зміни звукоідеалу середовища традиційної інструментальної музики українців відбуваються як на рівні жанрово-стильової структури мелосу, так і у площині темброво-колористичної та етноорганофонічної стилістики.

Автор констатує у книзі, що внаслідок складних нівеляційних процесів у сучасному виконавському середовищі відбулися відхилення від нормативних засад традиційного етнічного звукоідеалу в інструменталізмі українців. Для їх виправлення Михайло Хай пропонує методику науково-теоретичної та науково-виконавської реконструкції традиційного тлумачення та відтворення живої музики.

Практичним додатком до даної книги є нотне видання «Українська інструментальна музика усної традиції», матеріали якого вперше в Україні записано на цифрових аудіоносіях у польових та студійних умовах. Тут вміщено сто унікальних нотних зразків пастушої, програмної, календарно-, побутово-обрядової і танцювальної музики українців, які дивом збереглися в усній традиції до наших днів і були зафіксовані автором на цифрову плівку впродовж 1989-2007 років.

Крім того, видання-додаток «Українська інструментальна музика усної традиції» є унікальною спробою поєднання, наукового, публіцистичного та виконавсько-практичного підходів, які є, на думку автора, єдиною формою, спроможною на виконавсько-реконструктивному рівні утривалити уже практично зниклу традицію українського народного інструменталізму.

 

Михайло Хай – народився у 1946 році. Працює в ІМФЕ ім. М.Рильського НАН України та НМАУ ім. П.Чайковського, автор понад 100 наукових праць, монографії: «Музика Бойківщини», ното збірки «Українська інструментальна музика усної традиції», CD «Українська ліра», науковий редактор мультипроекту «Моя Україна. Барви». Досліджує традиційну музику та народні музичні інструменти. 

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA