Офіційний веб-сайт

Книга «Країна Моксель, або Московія» (у 3-х книгах)

Автор(-и): Володимир Білінський (Белінський) / Розділ: Публіцистика і журналістика

Книгу «Країна Моксель, або Московія» (у 3-х книгах) Володимира Білінського («Видавництво імені Олени Теліги», 2012 р., м. Київ) висунуто Національною спілкою письменників України.

Книга «Країна Моксель, або Московія» Володимира Білінського

Володимир Белінський (Білінський) вперше в українській історичній публіцистиці звернувся до теми російської історіографії, конкретної критики російських історичних, на його погляд, міфів і показав як ті міфи творилися та впроваджувалися до історичної науки за часів Петра І та Катерини II. Теза про те, що «не треба переписувати історію», на думку Володимира Білінського, тобто продовжувати користуватися застарілими концепціями, є лукавою і недалекоглядною. Бо ж відомо: історія пишеться переможцем і як ведеться, «під себе». Чи завжди переможець, особливо коли він на людській крові і смертях збирає і розбудовує імперію, може бути чесним істориком? Досвід, отриманий в результаті аналізу історичних сторінок, заповнених у період, приміром, радянської імперії, свідчить про численні факти замовчування, викривлення та відвертої брехні з боку тих, хто ці сторінки писав. Та рано чи пізно правда перемагає, тому нині світ вже знає і про голодомор, і про численні жертви політичних репресій.

 

Розповідь про події минулого і трактування тих подій, що, власне і називається словом «історія», завжди мали і матимуть політично-ідеологічне забарвлення. Коли ж історичні факти замовчуються, а ще гірше ‑свідомо викривляються «доважками брехні», то це вже буде не забарвлення, а спотворення картини минувшини, приховування історичної істини. А чи можна жити в правді і вірно планувати майбутнє, якщо відштовхуватися від спотвореного минулого? Чи буде міцною будівля з кривим та зробленим із піску фундаментом?

 

Завдячуючи можливості часто бувати в багатьох віддалених місцевостях колишнього СРСР, дослідник зібрав чимало документальних доказів, які стали основою його книг. Посилаючись на праці таких відомих істориків, як М. Карамзін, В. Ключевський, С. Соловйов, граф С. Уваров, А. Богданов, А. Лизлов, О. Шахматов, на свідчення посла Папи Римського у ставку хана Батия де Плано Карпіні, посла короля Франції Людовика Вільгельма де Рубрука до хана Орди Сартака та на факти з багатьох інших джерел, В. Білінський викладає своє бачення історії становлення Російської держави.

 

Із тим, що окремі сторінки історії Російської держави сфальсифіковано, погоджуються і деякі російські історики. Приміром, легенда про святого благовірного князя Олександра Невського, котрий вважався російським символом патріотизму й звитяги, розвіялась після доведення до загалу фактів про служіння цього князя Золотій Орді і організацію ним актів винищення своїх же одноплемінників.

 

На думку Володимира Білінського, протягом XIII-XV століть та на початку XVI століття на землях, що стали пізніше називатися Росією, державність фактично була золотоординською. І лише тоді, коли Золота Орда розпалась, на зміну хансько-ординській державності прийшла царсько-російська. Цей процес, за Володимиром Білінським, є логічним і закономірним. 

Коментарі