Офіційний веб-сайт

Книга «Заворожи мені, волхве…»

Автор(-и): Зінаїда Тарахан-Береза / Розділ: Літературознавство та мистецтвознавство

Книга «Заворожи мені, волхве…», автор: Зінаїда Тарахан-Береза, видавництво «Мистецтво», рік видання: 2012, м.Київ.

Висунуто Національною спілкою краєзнавців України.

 

Книга «Заворожи мені, волхве…» Зінаїди Тарахан-Берези

 

Книга провідного наукового співробітника Шевченківського національного заповідника, кандидата філологічних наук, заслуженого працівника культури України, лауреата премії імені ВолодимираВернадського «Заворожи мені, волхве...» присвячена 200-літньому ювілею Т.Шевченка та 225-літтю М.Щепкіна. Цій роботі притаманне таке ж глибоко наукове бачення, як і попереднім монографіям З.П.Тарахан-Берези ‑ «Шевченко ‑ поет і художник: Синтез поетичної і малярської творчості Т.Шевченка» (Київ: Наукова думка, 1985), «Святиня: Науково-історичний літопис Тарасової гори» (Київ: Родовід, 1998 р.).

Тарахан-Береза З.П. ‑ знана в Україні та за її межами як науковець, автор монографій, наукових збірників та інших видань. Визначальними рисами наукової діяльності Зінаїди Панасівни є відродження втрачених пам'яток культури, глибокий аналіз досліджуваного матеріалу, збагачення історії краю, національної Святині. Зінаїда Панасівна завжди виявляє справжню громадянську мужність, відстоюючи священну вершину. її пристрасне слово звучало і звучить під час захисту заповідних Тарасових обріїв у Каневі. Справою її життя стало збереження, відтворення та популяризація всього, що стосується історії Чернечої гори, життя та творчості Тараса Шевченка. Всі найважливіші напрями діяльності заповідника базуються на її глибоких науково-історичних, краєзнавчих дослідженнях.

Вагомим кроком дослідницької роботи З.П.Тарахан-Берези стало видання про двох корифеїв української і російської культури «Заворожи мені, волхве...» : Тарас Шевченко і Михайло Щепкін». Подібне синкретичне ‑ шевченкознавче, мистецтвознавче, краєзнавче та театрознавче ‑ видання в Україні здійснено вперше. Спираючись на унікальні науково-історичні документи, Зінаїда Панасівна Тарахан-Береза здійснила оригінальне дослідження щодо живописного твору Т.Г.Шевченка «Портрет Михайла Щепкіна» (1843). Працюючи над атрибуцією портрета, дослідниця не лише остаточно встановила його оригінальність, час створення, авторство Тараса Шевченка та особу портретованого, а й зовсім по-іншому подивилася на постать видатного актора та на його взаємозв'язки з Україною, її Пророком, розкрила невідомі досі сторінки його життя та творчості, побачила в ньому не тільки російського (як одностайно стверджували до цього часу всі українські та зарубіжні видання), а й українського актора, котрого наш народ ще за його життя визнав народним артистомУкраїни, який разом з Іваном Котляревським та Григорієм Квіткою-Основ’яненком стояв біля витоків національного театру.

Окрім того, у книзі вперше в Україні вміщено репродукцію унікального портрета 16-річного Тараса Шевченка роботи невідомого художника 19 ст. Йонаса Рустемаса (1829-1831 рр.?), що підтверджено, зокрема, висновками Техніко-технологічної експертизи, проведеної Науково-дослідним музеєм Академії мистецтв Росії у Санкт-Петербурзі, до його атрибуції причетна і З.П.Тарахан-Береза (до цього часу найранішим зображенням поета вважався його автопортрет 1840 р. у віці 26 років). Інші численні документальні раритети, вміщені в книзі, розшукані автором у державних та приватних архівах, музеях України та зарубіжжя.

Видання викликало широкий резонанс у культурному просторі нашої держави та зарубіжжя, відгуки на книгу прозвучали у радіо- та телеефірах України (Державний комітет телебачення та радіомовлення, канал «Культура»; «Студія 1+1», 5-й Національний канал та ін.). «Книгою про двох побратимів-подвижників» назвав це дослідження доктор філології, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького В. Поліщук («Слово Просвіти». ‑ 2013. ‑ Ч. 29). А професор, д-р В.Карпинич із СІЛА (Філадельфія) підкреслюючи значення книги, відзначив: «Сьогодні ще один живописний шедевр Т.Шевченка повернувся до нашого народу» («Свобода» [США]. ‑ 2013. ‑ №34).

Всього впродовж наукової діяльності З.П.Тарахан-Березою здійснено понад 300 наукових публікацій у вітчизняній та зарубіжній пресі ‑ у часописах, збірниках, «Шевченківському словнику», «В сім’ї вольній, новій», «Шевченківській енциклопедії». У складі творчого колективу вона підготувала перше видання збірника «Із книги народної шани» (Дніпропетровськ, 1976 р.), була упорядником другого видання (1989 р.). У 1978 р. захистила кандидатську дисертацію «Синтез поетичної і малярської творчості Тараса Шевченка».

Тарахан-Береза 3.П. ‑ активний учасник міжнародних та всеукраїнських Шевченківських конференцій. Під її науковим керівництвом була створена експозиція музею до 175-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка, відтворено в 1991 році перший народний музей Кобзаря ‑ «Тарасову світлицю». Її книга ‑ «Святиня» (науково-історичний літопис Тарасової гори» (Київ: «Родовід», 1998) є глибоким науковим дослідженням історії Шевченкової могили, в якому на основі численних документальних, історичних, літературних джерел, власних спостережень переосмислено майже півторастолітній шлях народу до своєї духовної вершини, до храму людської душі. У 2001 році у Київському видавничому центрі «Просвіта» з'явилася прилога до книги «Святиня» ‑ «Тарас Шевченко. Святиня і сучасна Україна»; в 2003 р. ‑ «Святиня і голодомор» (Спогади очевидців про роки голодомору в Каневі 1932-1933 років в час спорудження Шевченківського меморіалу).

Нині Зінаїда Панасівна працює над ґрунтовним науковим дослідженням «Чернеча гора та стародавній монастир Канівський» на базі численних архівних документів та матеріалів, розшуканих нею в Україні, Російській Федерації, Республіці Білорусь, Польщі. Копітка невтомна праця дослідниці дозволила повернути із забуття козацьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці, що стояла під Чернечою горою у 18 ст., а нині ‑ відроджена восени 2013 року ‑ стала свідченням героїчної і водночас трагічної долі українського народу. Під час підготовки Шевченківського національного заповідника до відзначення на міжнародному рівні 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка це стало ще однією віхою достовірного відродження історико-культурного середовища Тарасової (Чернечої) гори та довкілля відповідно до заходів, передбачених Указом Президента України №257/2012 від 11 квітня 2012 року. 

Коментарі