Офіційний веб-сайт

Книга «Грози над Туровцем: Родинні хроніки»

Автор(-и): Володимир Даниленко / Розділ: Література

Книга «Грози над Туровцем: Родинні хроніки», видавництво «ЛА «Піраміда», м.Львів, рік видання: 2014, автор: Володимир Даниленко.

Висунуто Всеукраїнською творчою спілкою «Асоціація українських письменників».

 

Книга «Грози над Туровцем: Родинні хроніки» Володимира Даниленка

 

До книги Володимира Даниленка «Грози над Туровцем» увійшли роман «Клітка для вивільги», повість «Сповідь джури Самойловича», оповідання «Стигми преподобного Маська», «Череп’яні війни», «Сміх нічного пана», «Заєць», «Крик гриба», «Ноги поліського злодія», «Грози над Туровцем», «Футбол по-туровецьки», що художньо відтворюють родинні хроніки людей, які жили з XVII по XXI століття в Туровці та інших селах, містечках і містах України. Всі твори, об’єднані родовими історіями, утворюють регіональний міф української історії від Гетьманщини до нашого часу.

У романі «Клітка для вивільги» розповідається про геніальну співачку Алшу Іванюк, яку радянський режим не пустив на оперну сцену через її зв’язки з дисидентами. Основні події у творі відбуваються в 1978 році і закінчуються в наш час. Роман відтворює три світи радянської епохи: інтелектуальне життя Житомира, центрами якого були помешкання перекладача Бориса Тена (Миколи Хомичевського) та прозаїка Євгена Концевича, де збиралися письменники, журналісти, музиканти, художники; життя військового містечка під Житомиром, де базувався військовий аеродром і працював чоловік Аліни Іванюк та батько підлітка Владика, від імені якого ведеться розповідь; а також сільський світ, у якому живуть герої «Клітки для вивільги». Через заздрість до успіхів Аліни Іванюк її подруга, співачка Наталя Зух, інформує спецслужби, що в Аліни Іванюк є твори самвидаву, які вона з цікавості взяла в Євгена Концевича. У будинку роблять обшук, знаходять заборонену літературу і ламають їй життя, ставлячи хрест на творчій кар’єрі. Це роман про розбиті мрії талановитих людей, яким не було місця в тоталітарному суспільстві.

Повість «Сповідь джури Самойловича» ‑ це історія життя Юрія Великоборця, що був джурою Івана Самойловича, але після арешту гетьмана утік з-під варти, оселився на березі лісової річки, заснував село і заробляв боротьбою на містечкових базарах. Не побачивши історичної перспективи у війні, Великоборець взявся за виховання розумного і патріотичного роду, вважаючи, що Україна ‑ це сукупність родів, здатних відродити її з руїни і створити таку державу, про яку він мріяв. І ця ідея Юрія Великоборця, як ніколи, актуальна для сучасної України.

В оповіданнях Володимира Даниленка переплетені минуле й сучасне, глибоко особисте й народне, фантастичне й реалістичне. Так, в оповіданні «Стигми преподобного Маська» розповідається про польського підлітка Яна Тадеуша Мацьківського, який під час Коліївщини опинився в захопленій гайдамаками Умані і пережив весь жах насильства повсталого народу і польської жандармерії. Сприйнявши близько до серця страту Ґонти й повстанців, хлопчик тікає в ліси, прибивається до православної церкви, приймає православ’я і започатковує рід православних священиків, які завжди пам’ятали про своє польське походження, але служили українському народу, спокутуючи гріхи своїх одноплемінників за століття насильства в Україні. Історичні сюжети в родинних хроніках органічно поєднуються з містикою. Магічні сюжети простежуються в оповіданнях «Сміх нічного пана», «Грози над Туровцем», «Заєць». В оповіданні «Сміх нічного пана» сільський знахар Бенедь Пилипчук кидає виклик дияволу і перемагає.

 

Коротко про автора

Володимир Даниленко ‑ один із найяскравіших сучасних українських прозаїків. Автор книжок повістей та оповідань «Місто Тіровиван» (2001), «Сон із дзьоба стрижа» (2006), книжки есеїстики і критики «Лісоруб у пустелі» (2008), романів «Газелі бідного Ремзі» (2008), «Кохання в стилі бароко» (2009), «Капелюх Сікорського» (2010), книжки повістей «Тіні в маєтку Тарновських» (2012), родинних хронік «Грози над Туровцем» (2014).

В «Енциклопедії сучасної України» (ЕСУ, 7-й том, 2007), підготовленої Інститутом енциклопедичних досліджень НАН України, у творчості Володимира Даниленка виділено три стихії: магічну, ліричну, комічну. Український літературознавець Ніла Зборовська віднесла Володимира Даниленка до постромантиків, а польський журнал «Akcent» (2006, №4) охарактеризував його творчість як близьку до екзистенціалізму. 

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA