Офіційний веб-сайт

Книга «Вітрильник у Божих долонях»

Автор(-и): Оксана Смола / Розділ: Література, публіцистика, журналістика

Книга «Вітрильник у Божих долонях», автор Оксана Смола, видавництво «Літопис», рік видання: 2016.

Висунуто редакцією щомісячника літературно-мистецького та громадсько-політичного часопису «Дзвін».

 

Книга «Вітрильник у Божих долонях» Оксани Смоли

 

На перший погляд, у сучасному соціокультурному просторі України ім'я Оксани Смоли не настільки відоме і майже не зустрічається у літературній критиці, щоб претендувати на найвищу Національну нагороду, але це проблема не Оксани Смоли, а насамперед ‑ наслідок аномального стану сучасного літературного процесу! Але, як відомо, єдиним критерієм оцінки має бути художній текст! З огляду на це, прозова збірка Оксани Смоли «Вітрильник у Божих долонях» цілком заслуговує на увагу.

Книгу видано 2016 року у видавництві ПГО «Центр виробничої практики інвалідів АТО «Літопис» (директор ‑ учасник АТО Ілля Шполянський) у рамках обласної Програми підтримки вітчизняного книговидання, книгорозповсюдження та популяризації української книги в Миколаївській області. У художньому оформленні використано олійний живопис та пастелі Оксани Смоли.

До збірки «Вітрильник у Божих долонях» увійшли оповідання, новели та етюди, більшість прозових творів була опублікована у часописі «Дзвін», інші ‑ в «Березолі», «Вітчизні», «Золотій Пекторалі», «Літературній Україні». Об'єднує твори, різні за тематикою, у цілісну композицію художній образ вітрильника.

Коли читаєш прозу Оксани Смоли, на гадку спадає геніальне Максима Рильського «чорнозем піднявся і дивиться в вічі...», вчувається поклик рідної крові, душі народу. її письмо базується на естетиці та традиціях класичних взірців світового та національного письменства, зокрема, Василя Стефаника, Ірини Вільде, Михайла Коцюбинського, Григора Тютюнника та ін.

Характерною ознакою письма Оксани Смоли є імпресіоністичність, метафоричність, поєднання контрастних тем, вміле моделювання сюжету, композиції твору, вміння тримати увагу читача, глибокий психологізм, різноманіття і актуальність тем, їх філософське осмислення, неординарність і правдивість художніх образів, їх новизна. Письменниця здатна віднаходити нові актуальні й цікаві теми, змушує читача замислюватися над одвічними проблемами буття. Творчість Оксани Смоли базується на моральних, християнських, загальнолюдських та національних цінностях. Лейтмотивом творчості письменниці з півдня України є рух до Світла. (Це задекларовано в назві її другої книги ‑ роману-мозаїки «Рух назустріч Світлу», яка була відзначена премією ім. Ірини. Вільде 2011 року).

Форма класичної новели належить до улюблених жанрів письменниці. Відкриває збірку новела «Море...». У ній апробується ще недосліджена в сучасній українській літературі тема посттравматичного синдрому бійця АТО в суголоссі з філософськими, соціальними, націєтворчими мотивами. Новела «Море...» перегукується з твором Ернеста Ґемінгвея «Старий і море».

Лаконізм, вивіреність художніх тропів, сконденсованість, багатовимірність художніх образів, навіть деталей, тематична новизна, драматизм, несподіваний фінал відзначають новели, що увійшли до збірки «Вітрильник у Божих долонях»: «Вибух», «Дикі танці», «Педагогічне інтермеццо», «Прощальне соло», «Люстерко». Оповідання, безумовно, також заслуговують уваги: «Міражі», «Грицько Опанасович», «Хуртовина» і «Білий рояль» (відзначений премією ім. Романа Федоріва).

Імпонує трепетне ставлення письменниці до естетики слова, тому її письмо дарує естетичну насолоду. Особливо майстерні етюди природи, в них відображено найтонші порухи людської душі, неповторність миті й красу життя. Завершує збірку новела «Віват, життя!» (опублікована цього року в «Літературній Україні»), в ній, незважаючи на драматизм і трагічність буття, переможно звучать життєстверджуючі мотиви. Проза Оксани Смоли ‑ виклик антилюдяності, фальші, пристосуванству, злу, протест проти змертвіння літератури й душі, це громадянська позиція, задекларована читацькому загалу, спонукає читача до розмислів, прозрінь і відкриттів, до активної життєвої позиції, до пізнання самого себе і світу, людської душі ‑ а власне це і є завданням літератури.

Оксана Смола також апробує себе на терені драматургії (на «Коронації слова-2014» отримала II премію в номінації «п'єси» за трагікомедію «Будинок милосердя»). Є також лауреатом обласної культурно-мистецької премії ім. Миколи Аркаса (2012).

Залишається дивуватися, як далеко від культурно-мистецьких осередків, навіть поза межами їхніх маргінесів, у глибині південного чорноземного степу міг з'явитися небуденний літературний талант, який набув розвою у несприятливих життєвих умовах та попри стан здоров'я, пробиваючись до світла крізь кам'яну крицю, мовби квітка ломикаменю! Але, на жаль, усвідомлюємо, що в Оксани Смоли, яка проживає у провінційному містечку на Миколаївщині, небагато шансів стати лауреатом, але не тому, що її проза ще не досягає рівня авторитетної премії, а через те, що з незалежних від Авторки причин, досі не набула належного розголосу в рідній державі. Та все ж таки, сподіваємося на належне поцінування творчості самобутньої талановитої Авторки та її книги «Вітрильник у Божих долонях».

 

З подання редакції щомісячника літературно-мистецького та громадсько-політичного часопису «Дзвін»

 

Оксана Смола «Вітрильник у Божих долонях» можна завантажити у форматі pdf за цим лінком:

http://bashtanka.net/stuff/oksani_smoli/kniga_vitrilnik_u_bozhikh_dolonj...

Оксана Смола, новела «Море..»

http://bashtanka.net/stuff/oksani_smoli/more/15-1-0-284

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Введіть будь ласка симовли зображені на малюнку, щоб додати коментар.
Фото Капча
Введіть символи, які показані на зображенні.