Офіційний веб-сайт

Книга «Вогонь майданів і магнатів»

Автор(-и): Станіслав Бондаренко / Розділ: Література

 

Книга «Вогонь майданів і магнатів», видавництво «Український пріоритет» (м.Київ), рік видання: 2015, автор: Станіслав Бондаренко.

Висунуто Національною спілкою письменників України.

 

Книга «Вогонь майданів і магнатів» Станіслава Бондаренка

 

До збірки «Вогонь майданів і магнатів» входять ліричні твори поета останніх років, куди проник вогонь і гарячий вітер зі Сходу,‑ цим опікаючим наші душі вітром дихає навіть суто міська поезія одного з найбільш києвоцентричних сучасних авторів. Перший розділ книги «Шанси чинів і шанці бійців» (за назвою одного з віршів) переважно присвячений саме цій тематиці. Найхарактерніші в цьому плані поезії ‑ «Молитва молодої», «Зв’язок через небо», «Шанси чинів і шанці бійців», «Неповертанці», «Береза», «Бювети і поети» тощо ‑ завдяки чуттєвим та свіжим, притаманним автору образам не просто фіксують зболені картини військового протистояння на Сході, а оприлюднюють інтимне ставлення ліричного героя, свідомого українця до цих нав’язаних реалій.

Лірика передує у збірці трьом поемам-кліпам, що вже відомі читачам. Це філософська поема-кліп «Нічна розмова з Європою, або Таємниці наших літер», яку критики назвали «передчуттям Євромайдану» і яку вже перекладено п’ятьма мовами (англійською, французькою, російською, польською, грузинською, а минулого року видано в Парижі окремою книжкою); психологічна поема-кліп «Пікнік із мільярдером, або Травми трав» та історично-детективна поема-кліп «Майдани і магнати, або Магія магми» (2014). Тож нині маємо завершену поемну трилогію, де два попередні твори пов’язані з останньою поемою не лише розвитком подій та надій, а й тими ж головними героями з їхніми подальшими метаморфозами (магнат Хо, поет Ярослав, «афганець» Борода), які діють уже в інших обставинах: на Майдані і в «підмайданні», де народжується «мрія на руїнах», де викривається зрада й шпигунство, де «б’ється серце Європи».

Діалог поета з Європою ведеться на рівних, бо поетична «нічна розмова» автором аргументована, адже інтелектуально-чуттєві знання поета-філолога сягають практично всіх наймогутніших європейських літератур та найвагоміших філософських течій і історичних подій. Тому справедливо звучать його закиди навіть найкращим представникам європейської культури, включно з Нобелівськими лауреатами (це, зокрема, Ромен Роллан, Андре Жид, яких радо приймали в Кремлі, чи автор знаменитої поеми «Безплідна земля» Томас Еліот), котрі «не помітили» свого часу ні репресії, ні Голодомор в Україні, вже не кажучи про його організаторів...

У поемах, які він означив «кліпами», автор розхитує або ж модернізує канони жанрової специфіки драматичної поеми. Така форма інтелектуального освоєння реальності має право на життя. І головне, має читача, бо в ній конфліктно вживається раціональне й емоційне, чуттєва пристрасність несподівано «охолоджується» філософською сентенцією, а стильова поліфонія не заколисує читацьку увагу. Тому творча реалізація поета через «я»-мовлення, через внутрішній монолог, через діалогічний турнір позицій приваблює і спонукає до співпереживання. Станіслав Бондаренко прагне переконати читача, що діалог ‑ ефективний засіб до взаємного розуміння за умови, що для такого діалогу існують єднальні імпульси, пульсують сигнали пам’яті.

З подання Національної спілки письменників України

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA