Офіційний веб-сайт

Вистава «Перехресні стежки» за твором І.Франка

Автор(-и): Режисер постановник і автор п’єси Дмитро Чирипюк, художник вистави Андрій Александрович, композитор Юрій Шевченко, актор Олег Стальчук / Розділ: Театральне мистецтво

Вистава «Перехресні стежки» за твором І.Франка; режисер постановник і автор п’єси Дмитро Чирипюк, художник вистави Андрій Александрович, композитор Юрій Шевченко, актор Олег Стальчук.

Висунуто Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка

 

Вистава «Перехресні стежки» за твором Івана Франка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка

 

Повість «Перехресні стежки» ‑ненайвідоміший літературний здобуток творчості письменника Івана Яковича Франка. Не одне покоління митців зверталося до цієї повісті.

Нове прочитання твору режисером і автором п’єси Дмитром Чирипюком не мало аналогів бачення твору. І тим більше цікава і вдала сюжетно-драматургічна лінія, що її вибудував автор п’єси. Як визначив онук Івана Франка Роланд Тарасович: «Вистава є дійсно сучасним прочитанням повісті Івана Франка «Перехресні стежки». Творці вистави через яскраве, емоційно-вишукане і в той же час модерно-стильне вирішення відверто й щиро ведуть розмову - діалог про вічні категорії буття: кохання, гідність, чесність, що є найвищим призначенням людини у світі. Ці цінності були й лишаються основою основ генетичного коду української нації. Закцентувавши увагу на чотирьох героях повісті Регіні, Рафаловичі, Стальському та Барані, автор тим самим дає зрозуміти глядачу наскільки важливо в людині відчуття внутрішньої порядності, розуміння швидкоплинності життя, його миттєвості та неможливості прожити його наново. На прикладі зламаних доль персонажів глядачі розуміють фатальність вчинку, що суперечить моралі. Інколи невірне, невчасно сказане слово, непродуманий вчинок через певний час обертається крахом. Навчись слухати і чути, розуміти один одного – ось основна концепція вистави. В той же час вистава абсолютно позбавлена декларативності, тут все підпорядковане єдиному жанру і стилю.

Глядачі занурюються в атмосферу містичного, вишукано-звабливого Львова. Починаючи із зорового образу ‑ мерехтливого віддзеркалення будинків, кав’ярень та вулиць міста, химерними постатями мешканців (художник Андрій Александрович, автор відеоряду Ірина Александрович-Беркута).

Гіпнотично заворожуючі, абсолютно відповідні стану персонажів мелодії з використанням міського фольклору створені композитором Юрієм Шевченком.

Це все є ніби віддзеркалення внутрішньої напруги в якій живуть і діють, відстоюючи кожен свою правду герої, не знаючи, не розуміючи, що всі їхні прагнення, почуття фатально призведуть їх до краху.

Бійтесь невиваженого вчинку, зрозумійте ближнього ‑ промовляє кожен з них.

Акторський ансамбль, задіяний у виставі, не може не захопити глядача глибиною психологічної розробки, щирістю емоційного напруження і абсолютним відчуттям стилю твору великого письменника.

Персонаж Барана (Олег Стальчук) ніби зійшов із сторінок повісті, увібравши в себе весь біль і всі життєві колізії самого автора.

Режисер-постановник Дмитро Чирипюк ще раз підтвердив знану на театрі аксіому, що лише той може вважатися автором вистави, хто спроможний віднайти незнане, примусити глядача по-новому відкрити для себе класичний твір, тим самим наблизити його до нас, відкрити наші душі до сприйняття вічно високих категорій Всесвіту.

Поява у франківців вистави «Перехресні стежки» нагадала, що перша сцена України завжди була уважною до творчості патрона театру ‑ Івана Франка. Спектакль надає глядачам моральної наснаги, прилучає до високих загально-людських цінностей, пробуджує національну гідність.

 

Відгуки про виставу

Леонід Мужук, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, народний артист України, кінорежисер:

«Вистава «Перехресні стежки» вийшла модерною, стильною, сучасною. Режисер Дмитро Чирипюк є палким прихильником використання мультимедіа у сучасному театрі. Сцена перетворюється на вечірнє місто, затишну кав’ярню. Вистава є прекрасним прикладом того, що театр є мистецтвом синтетичним. І режисерові Дмитру Чирипюку це вдалося. Несподіваним у виставі стала сценографія Андрія Александровича. Художник заповнив сцену кількома прямокутними, тріснутими дзеркалами. З допомогою різнокамерної підсвітки вони заграли всіма кольорами, тим самим створюючи у виставі необхідний настрій. Мінімалізм художнього оформлення вистави в даному випадку збігся з мінімалізмом твору Івана Франка і створив ту атмосферу вистави, яка дала такий позитивний результат.

Микола Буравський, народний артист України:

«Вистава «Перехресні стежки» ‑ ґрунтовний мистецький проект, який безпосередньо пов’язаний і з творчістю Івана Франка. Це сучасний і оригінальний погляд на його творчість сьогодні. Неповторно зіграв у виставі роль Барана заслужений артист України Олег Стальчук. Вистава Дмитра Чирипюка «Перехресні стежки» безумовно є видатним твором, у якому з повною силою розкрився талант його творців ‑ режисера, композитора, художника, виконавців головних ролей.

Кирило Стеценко, заслужений артист України, мистецтвознавець, композитор:

«Хочу відзначити музичне оформлення вистави, саме особиста неповторна інтонація вистави закладена в музичній партитурі вистави, і стає для глядача мірилом її щирості. Відчувається знання композитором побутової музичної культури Західної України. У виставі звучить танго, вальси, батярські пісні і колискова, які є лейтмотивом вистави, підсилюють її зміст, що робить виставу виразною і цікавою.

Іван Ющук, професор, завідуючий кафедрою Міжнародного слов’янського університету:

«Автори вистави, на мій погляд, перш за все прагнули через Франкову мудрість розповісти про віковічні засади людських чеснот, моральність, гідність. Розбудити у глядача почуття відповідальності за те, яким кожен з нас буде завтра, і це їм вдалось».

Тетяна Поліщук, журналіст, газета «День»:

«…ця повість класика вже була в репертуарі театру ‑ 1956 року інсценізацію зробив режисер Михайло Гіляровський, а Дмитро Чирипюк поглянув на класику очима нашого сучасника, і його вистава вийшла не тільки модернова, а й дуже стильна. Може, глядачі пригадають цікаву кіноверсію режисера Олега Бійми. Він зняв у середині 1990-х телефільм «Пастка» (за мотивами повісті «Перехресні стежки»), де грав зірковий авторський склад: Богдан Ступка, Ольга Сумська, Анатолій Хостікоєв, Георгій Дрозд, Костянтин Степанков, Давид Бабаєв та інші. Чирипюк не йде второваними стежками, а робить свої акценти твору Франка. Як зазначає сам режисер, він читав у школі «Перехресні стежки», потім п’єсу, створену за повістю, оригінал Франка і зрозумів, що поліфонічний текст класика не вміщається у сценічну версію, а тому треба від чогось відмовитися (і зосередився на чотирьох персонажах: Стальському, Рафаловичу, Регіні та Барані). Через ці образи повідано експресивно-психологічну історію, яку написав Франко». 

Сцена з вистави "Перехресні стежки" за твором І.Франка
Сцена з вистави "Перехресні стежки" за твором І.Франка
Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA