Офіційний веб-сайт

Вистава «Всюди один…» («Свічка на вітрі») Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки

Автор(-и): Виконавці головних ролей: з.а.України Віктор Алдошин, н.а.України Дмитро Савченко, з.а.України Петро Панчук / Розділ: Театральне мистецтво

 

Вистава «Всюди один…» («Свічка на вітрі») Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, період оприлюднення: 2014 рік, виконавці головних ролей: з.а.України Віктор Алдошин, н.а.України Дмитро Савченко, з.а.України Петро Панчук.

Висунуто Національною академією мистецтв України.

 

Вистава «Всюди один…» («Свічка на вітрі») Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки

 

Прем’єра вистави «Всюди один...» (оригінальна сценічна композиція та постановка н.а.України, художнього керівника театру М.Ю.Резніковича), присвячена 200-річчю від дня народження велетня української культури Т. Г. ШЕВЧЕНКА, відбулася 28 лютого 2014 року. У її композиційну основу закладено матеріали оригінальних творів Т.Шевченка ‑ поезія, проза, сторінки щоденника, епістолярій, спомини сучасників про митця. Лейтмотив вистави - глибоко трагічне, неординарне, в чомусь сповнено протиріч ‑ життя та творчість такої непохитної та неперевершеної особистості, якою був і залишається геній національної культури Т.Шевченко. Варто підкреслити, що вистава виконується двома мовами ‑ російською та українською, і саме такий прийом надає їй особливого художнього забарвлення, ще більш глибокого філософського наповнення та спонукає до широкого осмислення трагічних і непростих подій як в історичному аспекті, так і у сьогоденні.

За час, що минув з моменту прем’єри, вистава набула гучного мистецького позитивного резонансу, про що свідчать відгуки у ЗМІ, а також висловлювання та міркування як представників широких кіл мистецтвознавчого, культурологічного середовищ, так і схвальні оцінки пересічного глядача.

Ця вистава пронизливо та всебічно окреслює складний, трагічний шлях людини-творця, якою впродовж свого, на жаль, не дуже довгого життєвого відрізку, накресленого Богом, був Т.Г.Шевченко.

Листи, поетичні, прозаїчні, епістолярні твори, що, як вже зазначалося, лягли в основу вистави, ‑ сприймаються як сповідь душі генія, який був позбавлений байдужності, відчуття невтручання, поміркованості, так званого «нейтралітету». Таким чином, постать Поета постає набуває значення могутнього велетня не тільки української, але й світової культури.

На наш погляд, вагомим внеском у саме таке сприйняття постаті Т.Г.Шевченка стало акторське втілення образу Поета з.а.України В.П.Алдошиним, н.а.України Д.В.Савченко та з.а.України П.Ф.Панчуком (артист Національного академічного драматичного театру імені І.Франка). При цьому варто зауважити, що роль «Від імені Тараса Шевченка» артисти Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки В.П.Алдошин і Д.В.Савченко грають у чергу, тоді як П.Ф.Панчук є постійним виконавцем у виставі.

 

Про виконавців головних ролей

В.П.Алдошин на сцені Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки як актор вищої категорії він працює з 1999 року. За цей період митець зіграв понад 20 ролей, створивши чимало яскравих сценічних образів у виставах класичного і сучасного репертуару. Серед них - Кейрлесс («Школа скандалу» Р.-Б.Шерідана), Батько («Справжній чоловік на початку тисячоліття...» Т.Дорста, за участю У.Елер), Батистен («Блошиця у вусі» Ж.Фейдо), Хлопов («Ревізор» М.Гоголя), Чампа («Помста по-італійськи» Л.Піранделло), Шигольх, Приборкувач («Лулу. Історія куртизанки» Ф.Ведекінда), Пастор («Дерева вмирають стоячи» А.Касони), Чугунов («Вовки та вівці» О.Островського), Татусь («Занадто щасливий батько» Р.Куні), Сімеонов-Піщік («Вишневий сад» А.Чехова), Кузовкін, Іванов («Нахлібник» І.Тургенєва).

Творчості В.П.Алдошина як актора властиве вміння досягти перевтілення у ролях як глибоко драматичного, так і характерного, комедійного плану. Кожна зіграна ним роль емоційно, по-справжньому насичена, психологічно переконлива, позначена рисами неповторності, своєрідним колоритом, акцентуванням, загостреністю.

 

Д.В.Савченко, працюючи на сцені Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки з 1994 року, зіграв понад З0 ролей, створивши розмаїття сценічних образів у виставах як класичного, так і сучасного репертуару. Найбільш помітні його ролі: Чарльз Серфес («Школа скандалу» Р.-Б.Шерідана), Патріс Бомбель» («Запрошення до замку» Ж.Ануя), Янгол («Осінні скрипки» І.Сургучова), Асаф Сахаров («Ігри на задньому подвір'ї» Е.Мазії), Чеда («Пані міністерша» Б.Нушича), Марінеллі («Хто вбив Емілію Галотті?..» за Г.Лессінгом), Другий («Дерева вмирають стоячи» А.Касони), Шпріх («Маскарад» М.Лермонтова), Джек Уордінг («Як важливо бути серйозним» О.Уайльда).

Активну творчу роботу в театрі Д.В.Савченка поєднує з педагогічною діяльністю (викладач акторської майстерності у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого), співпрацею з кіно, телебаченням.

Художньому почерку Д.В.Савченка як актора притаманне рідкісне професійне занурення у сутність образу, який створюється ним на кону, реалістичність, психологізм, безпосередня правдивість. Саме ці риси допомагають акторові у створенні як драматичних ролей, так і відверто комедійних, навіть фарсових.

 

П.Ф.Панчук ‑ з 1984 року й дотепер ‑ один з провідних майстрів сцени Національного академічного драматичного театру їм. І. Франка. Його яскрава творча індивідуальність позначена глибоким баченням та яскравим сценічним відтворенням світу, подій, фактів, конфліктів, перипетій. Роботи П.Ф. Панчука у театрі, кіно, на радіо користуються великим успіхом у глядачів та слухачів.

Театральні ролі П.Ф.Панчуком, зокрема, у виставах Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка «Ідіот», «Брати Карамазови» за Ф.Достоєвським, «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого, «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, «Наталка Полтавка» І.Котляревського, «Кавказьке крейдяне коло» Б.Брехта дістали високу оцінку як фахівців, так і прихильників театрального мистецтва. Особливою сторінкою у творчості актора стала його робота над створенням образу Тараса Шевченка у виставі «Божественна самотність».

Помітними також є втілені П.Панчуком кіноперсонажі у фільмах «Повернення», «Бойня», «Схід-Захід», «СМЕРШ», «Відлига», «Страчені світанки».

Як режисер П.Ф.Панчук на сцені Національний академічний драматичний театр ім.І.Франка (Театр у фойє) здійснив постановку вистави «Дредноути» за Є.Гришковцем.

Коментарі