Офіційний веб-сайт

Арт-проект «Шевченкіана. Джерело натхнення»

Автор(-и): Надія Нікіфорова / Розділ: Образотворче мистецтво

Арт-проект «Шевченкіана. Джерело натхнення», автор: Надія Нікіфорова.

Висунуто Всеукраїнською творчою спілкою художників «БЖ-АРТ».

 

Арт-проект «Шевченкіана. Джерело натхнення» Надії Нікіфорової

 

Арт-проект «Шевченкіана. Джерело натхнення» складається з шести мистецьких творів: «Причинна на рушникові», «Квадриптих «Шлях Тараса», «Триптих «Пренепорочная, благая!», «Пенталогія «Кохайтеся, чорнобриві», «Пенталогія «Гайдамаки», «Триптих «На чистій, на широкій, на вольній землі».

Твори Надії Нікіфорової ‑то роздуми про долю України, про її минуле і сучасне, часом ‑сумні, часом ‑тривожні. Як каже сама художниця: «В часи її дитинства Шевченка більше мали в душі...».

Картини із циклу «Шевченкіана» були задумані авторкою ще навесні 2001 року під час подорожі Шевченківськими місцями. Вони зіткані з деталей, які захоплюють своєю влучністю і несподіваністю, як, наприклад, старовинна вишивка, що раптово виринає, з-під густих мазків фарби. Через авторський стиль, колаж, фактуру, рельєф, влучність деталей, переплетення образів художниці вдалося зрозуміти, відчути серцем і майстерно втілити власне відчуття Тараса Шевченка у картинах. Кожна з них являє собою завершене мистецьке творіння, сповнене власної символіки і смислу.

Водночас у логічному поєднанні картини утворюють нову діалектичну якість: невпинне прагнення до повноцінного існування у світі й у часі України ‑ єдиної, об’єднаної генієм Тараса Шевченка.

Своєю унікальністю і неповторністю художній проект «Шевченкіана. Джерело натхнення» набуває великого суспільного значення. Авторка залучає значний обсяг матеріалу.

Художній проект «Шевченкіана. Джерело натхнення» відповідає завданням, які ставляться перед претендентом. Він стверджує високі гуманістичні ідеали, збагачує історичну пам’ять народу, його національну свідомість та самобутність. Одна з останніх фундаментальних мистецьких робіт Надії Никифорової - "Заповіт" 2013 року. 

 

Про автора арт-проекту

Надія Яківна Нікіфорова (дівоче прізвище Скоробрещук) ‑ член Всеукраїнської творчої Спілки художників «БЖ-АРТ». Заслужений художник, нагороджена Почесною відзнакою «За досягнення в розвитку культури і мистецтва» Міністерством культури і мистецтв України. Народилась ‑ 23 липня 1953 року, с. Верхнячка, Христинівського району, Черкаської області.

Здобула художню освіту у Ленінградському державному інституті театру, музики та кінематографії (нині Санкт-Петербургська державна академія театрального мистецтва) та Харківському державному художньому училищі. Здійснила постановку, як художник по костюмах та сценограф, понад 80 вистав. З 1990 року активно бере участь у республіканських та міжнародних виставках. Роботи експонуються в художніх музеях України, є власністю міністерства культури. Окремі твори знаходяться в особистих колекціях в Україні, Росії, Польщі, Німеччині, Канаді, Іспанії, Чехії. 

Триптих "На чистій, широкій, на вольній землі" (фрагмент)
Триптих "На чистій, широкій, на вольній землі" (фрагмент)
Триптих "Пренепорочная, благая!" (фрагмент)
Триптих "Пренепорочная, благая!" (фрагмент)
Пенталогія "Гайдамаки" (фрагмент)
Пенталогія "Гайдамаки" (фрагмент)
Коментарі

Знайомство з роботами заслуженого художника України Надії Нікіфорової відбулося у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка на початку грудня 2013 року.

Неперевершене враження залишили роботи черкаської мисткині, такі як триптих «Пренепорочная благая!», літературним джерелом якого є поема «Марія», триптих за мотивами твору «Гайдамаки», тематичні «рушники», портрет Кобзаря, портрет «Вічність», робота «Учитесь, читайте…» та інші.

Звернення до сюжетів Тараса Шевченка вимагає від художника певного рівня осмислення тих духовних символів, які можна віднайти у його творах.

Відчувається, що за цими роботами стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура українського народу. Це ніби згусток емоційних вражень від творів великого Кобзаря і самого життя.

Процес творчості Надії Нікіфорової являє собою феномен дивовижного сплаву конкретного мислення, інтуїції, фантазії і, нарешті, підсвідомого, коли виходять у світ небувалі, вигадливі композиції, які щедро випромінюють енергію доброти і любові до своєї землі.

Творчість відомої черкаської мисткині є незбагненним, утаємниченим і прекрасним явищем, яке, на мою думку, упродовж тривалого часу привертатиме увагу дослідників і шанувальників мистецтва.

Олександр Грибок, кандидат педагогічних наук,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Забагато схематизму, а інколи фрагменти-каламбури картини викликають посмішку. Не думаю, що це рівень Національної премії.Пані Нікіфорова, схоже, "підсіла" на мету будь-яким шляхом "видавити" собі премію.

Відповідь Ігорю Дорошу.
Дякую за такий відгук, він найвища похвала моїй - «Шевченкіані». Декілька цитат: А.Боннар «У мистецтві виникає узагальненість і навіть схематизм, що свідчить проте,що людина набула здібність мислити більш абстрактними категоріями». « Каламбур - художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді». Не знала, що володію таким талантом, вважала,що комічне мені непідвладне, цікаво у якій з робіт Ви, шановний, це побачили? « Підсіла на мету» З словника Б.Грінченко – «Підсідати, підсісти -поддевать, поддеть, причинить вред». Заподіяти шкоду меті? Дивне словосполучення.
«Видавити премію» - я з Вами ніколи не бачилась і не спілкувалася, тому Ви не знаєте, що це не про мене. Я рада, що у моїх роботах більша сила, ніж у мене, людини, і вони здатні викликати таку агресію. Але мені прикро, що моя щира десятирічна праця і її присвята в цей ювілейний рік викликає у Вас лише посмішку. Нажаль моє і Ваше відношення до Т.Г.Шевченка різняться. Мабудь, Ви зацікавлена в грошах людина, а я романтик і пишу і в даний час нову роботу шевченківської тематики і буду писати, тому що інакше не можу. Не знаю чи прочитаєте Ви написане мною, хочу вірити що так. З повагою і вдячністю всім хто залишив відгуки про мої роботи. А виставка продовжується в музеї університету Т.Г.Шевченка, де славетний художник викладав і для мене важливо, що саме в цих стінах проходить моя виставка . Запрошую всіх. Надія Нікіфорова (Скоробрещук).

Життєвий шлях Надії Нікіфорової (Скоробрещук)був дуже складним. В 13 років вона залишилась круглою сиротою, але, незважаючи на складне матеріальне становище,після закінчення школи вона вирішила продовжити своє навчання далі. Під час навчання матеріально було дуже скрутно - їй доводилося жити лише на студентську стипендію, але мрія стати художницею допомагала переборювати всі труднощі. Надія закінчила спершу Харківське художнє училище,а потім - Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії. Після закінчення вузу і до сьогоднішнього дня вона працює художником - постановником в Музично - драматичному театрі в м.Черкаси. Надія Нікіфорова народилась і зростала на черкащині, і все, що бачила і пам*ятає з дитинства - залишило глибокий слід у вразливому серці майбутньої художниці, - мальовнича природа черкаського краю,блакитне небо над безкрайніми полями,розмаїття і пахощі польових квітів, буяння квітучих садів навесні, мовчазна загадковість ікон і святкова урочистість бабусиних рушників у сільській хатині. Пройшло багато років - і художниця сама створює дивовижні українські рушники - вона "вишиває" їх на полотні з допомогою пензлів і фарб. Картини Надії Нікіфорової - це живописний літопис життя та творчості Тараса Шевченка. Кожний невеличкий фрагмент її монументальних картин наповнений змістом, а в цілому картини викликають надзвичайне враження. Ця виставка хвилює і духовно збагачує кожного відвідувача. Всіх відвідувачів виставки захоплює яскравий талант художниці. Я вважаю, що, безумовно, чудові картини Надії Нікіфорової заслуговують високої нагороди . Щиро бажаю Надії Нікіфоровій нових творчих успіхів ! Нехай і надалі джерело натхнення для талановитої художниці буде невичерпним !!! - З повагою - Лиходій Зоя Іванівна,м.Бровари lykhodiy.zoya@gmail.com

Знайомство із творами, що присвяченими Кобзарю, переконує, що Шевченко як явище велике й вiчне – невичерпний i нескiнченний. Волею iсторiї вiн ототожнений з Україною i разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе новi днi i новий досвiд народу, вiдзиваючись на новi болi й думи, стаючи до нових скрижалiв долi. Вiн росте й розвивається в часi, в iсторiї i нам ще йти i йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка

Надія Нікіфорова дійшла від образу зрілого Шевченка до молодого й натхненного поета, від кам’янисто зелених тонів, до золотисто-сонячної колористики, від біблійних апостолів до дитячих мрій… І сподіваємося, що це буде гарним пророкуванням, для єдиної гармонійної України, вимріяної поетом, змальованої художницею.

Мені не зустрічались картини, написані за творами Т.Г.Шевченка, таких маштабних розмірів і так унікально виконаних.
Квадриптих «Шлях Тараса» заввишки 3метра 20см! Коли на цю картину дивитися на відстані - це просто портрет Шевченка в рушниках, а
з наближенням до нього, розкриваються сюжети з творів українського митця. Чим ближче підходиш, тим більше нового відкриваєш
для себе. Кожну картину можна роздивлятися годинами. Картини, створені художницею, відображують всі теми творів поета:
жіночу долю («Кохайтеся, чорнобриві»), гайдамацький рух («Гайдамаки»),звернення до майбутніх поколінь
(«На чистій,широкій, на вольній землі»)…
Полотна талановитої художницi Нiкiфорової Надiї Якiвни увiбрали в себе філософські та поетичні думки Т.Г.Шевченка;
та повністю відобразили сюжети його творів.

До Шевченківської тематики художники звертаються в поодиноких картинах, та коли ілюструють "Кобзар".Таку маштабну і всебічну серію, як "Джерело натхнення" Надії Нікіфорової я бачу вперше. Три портрети Т.Г.Шевченка - молодого (картина "Учітесь,читайте"), середнього віку (картина "Сестри") і останніх років життя (картина "Вічність").Триптих "Марія", що поєднує канонічний образ богматері та сприняття Тарасом Шевченком її, як Української мадонни, в одному полотні. Пенталогія "Кохайтеся чорнобриві" висвітлює біль поета за нещасливі долі українських красунь- дівчат. Чоловіча мужність і віддане кохання представлені в пенталогії "Гайдамаки" за одноіменним твором. "Причинна" - поема з якої починається "Кобзар", яка ввійшла в наше життя потужною піснею "Реве та стогне..." зображена на рушникові жіночої долі. Взагалі кожна Шевченківська тема об"єднується сюжетними рушниками створеними художницею.
Сюжетні рушники, це унікальні картини які здалеку виглядають як вишиті, оздоблені кружевом рушники, такі звичні для кожної української хати і так несподівано розкриті. Вони тонко підкреслюють тему і сюжет картин, самі перетворюються в картини при наближені до них! Це якесь диво! І завершальною в циклі серій картин є "Заповіт". "Заповіт" всі ми вчили у школі, але уявити його могутнім дубом зі стволом світла, який створюється із рук дюдей, що несуть квіти великому поетові і художнику! Це так глибоко і символічно! Глибину, образність і символіку несуть всі картини Надії Яківни. Її виставка "Джерело натхнення" експонується в історичному музеї університету ім. Т.Г.Шевченка. Відвідайте отримаєте незабутні враження. Ці глибоко національні, неповторні, вражаючі картини достойні національної премії.
Палка прихильниця творчості Надії
Ніна Мифодівна.

Художні роботи з проекту Надії Нікіфорової "Шевченкіана. Джерело натхнення" спонукають сприймати Тараса Шевченка крізь призму його творчості та життєвого шляху. Кожна картина ніби виткана з нерозривно пов’язаних між собою фрагментів поетичних образів, створених великим кобзарем, ілюстрацій з його біографії, відомих (а іноді й не дуже) автопортретів Шевченка-художника. Вдивляючись в цей просторово-часовий калейдоскоп, розумієш невипадковість кожної деталі в роботах мисткині, кожної події у творчості митця.

Андрій Коновалов, канд.фіз.-мат.наук,
викладач радіофізичного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Рік 2014 – особливий, він освячений ювілеєм духовного пророка українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Не кожному митцеві під силу через внутрішній світ свого художнього бачення, професійний рівень та мистецьку глибину розкрити портретний образ Кобзаря. На виставці «Джерело натхнення» Надії Нікіфорової в Національному музеї літератури України я усвідомила, що створення портрета Тараса Шевченка для номінантки на найвищу Шевченківську премію стало постійне відчуття присутності митця поруч: його постаті, літературних героїв, зокрема тих, які є носіями високих моральних чеснот. Художниця в черговий раз доводить, що Тарас Шевченко як знакова постать є духовною цінністю для тих, кому є близькими такі категорії як толерантність, духовність, історична пам'ять, неперервність поколінь, повага до минулого, любов до батьківщини. Художнє вирішення образу Кобзаря наповнює глядача світлими і добрими почуттями. Як на мене — це найвища оцінка будь-якого твору мистецтва Нікіфорової. Вражає на картині художня досконалість, оригінальність, молодечий погляд Тараса, який пронизує серце. А, скажімо, монументальний портрет Шевченка, що складається із 144 «цеглинок», обрамлений рушниками (причому, не вишиваними, а намальованими) – хто іще з українських художників своєю майстерності досяг такого образотворчого рівня – ніхто! Вражає художністю й триптих «Жіноча доля» - роботи, виконані за мотивами творів «Марія», «Катерина» та «Наймичка», цікавий і триптих – «Гайдамаки» - це три картини, в яких Надія Нікіфорова використовує доволі цікаву забавку – оптичний ефект, як, утім, і в інших роботах із серії «Посланіє». Україна у ювілейний рік має гордитися, що до цього святого для кожного українця дня черкаська художниця приготувала неперевершений дарунок у вінок Шевченкіани й члени Комітету на це мають звернути особливу увагу.
Лідія Орел, мистецтвознавець-етнограф, Заслужений працівник культури України.

Картини Надії Нікіфорової – це щось небачене раніше мною.
Черкаська організація письменників НСПУ видає часопис «Холодний яр». Редакція часопису часто вміщує роботи художників-земляків в якості оформлення часопису. Один із очікуваних випусків присвячується 200-річному ювілею Тараса Шевченка. Надія Нікіфорова відгукнулася на заклик письменників і надала ряд тематичних робіт. Видавнича рада була в розгубленості, коли постало питання щось вибрати із запропонованого. Всі роботи були настільки геніальні, що не використати щось, було б злочинно. Чи не прийдеться винятково міняти формат видання?
Звичайно, що на премію претендують великі знамениті митці, але роботи такої оригінальності, які творить Надія Нікіфорова, заслуговують найвищої нагороди.

Володимир Ткаченко,
редактор часопису «Холодний яр»,
член НСПУ.

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA