Офіційний веб-сайт

Авторські твори, представлені у концертних циклах «Посттравматична рапсодія», «Моя сердешна Україна», «Пісні Української Революції»

Автор(-и): Тарас Компаніченко / Розділ:

Авторські твори, представлені у концертних циклах «Посттравматична рапсодія», «Моя сердешна Україна», «Пісні Української Революції»; автор-виконавець: Тарас Компаніченко.

Висунуто Всеукраїнським товариством «Просвіта» ім.Тараса Шевченка.

 

Концертні цикли «Посттравматична рапсодія», «Моя сердешна Україна», «Пісні Української Революції» Тараса Компаніченка

 

Центральне правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка висуває кобзаря, заслуженого артиста України, лідера ансамблю «Хорея Козацька» Компаніченка Тараса Вікторовича на здобуття Національної премії України ім.Тараса Шевченка за високомистецьке представлення музичної культурної спадщини Руси-України і за авторські твори, представленні у концертних циклах «Посттравматична рапсодія» і «Моя сердешна Україна», «Пісні Української Революції», «Посттравматична рапсодія» ‑ це унікальна збірка артефактів різних історичних періодів Руси-України, що відображають трагедію та велич нашої Вітчизни, а також сучасних пісень та віршів, які постають в наш час боротьби за волю, гідність, єдність. Концертний цикл постав, як саундтрек до п'єси Дмитра Корчинського «Посттравматична рапсодія». Музичні пам'ятки, у високомистецькому представленні відповідають історичним періодам, висвітленим у п'єсі, від часів битви на Калці 1224 року ( «Дума про битву на Калці» реконструкція Тараса Компаніченка) і до Іловайської трагедії 2014 («Дума про «Савур-могилу» слова і музика Тараса Компаніченка). Завдяки струнко вибудуваній хронологічній послідовності музичних пам'яток та, вдало інкрустованим в цю хронологію, авторським музичним творам, цей концертний цикл постає як самостійний музичний сюжетний твір, що розповідає про тисячолітню боротьбу нашого народу на східних кордонах в обороні не лише земель, але і державності, і національної свободи. Цей концертний цикл був виконуваний як під час грання п'єси так і окремо від неї, самостійно і на презентації фільму з однойменною назвою у різних областях України.

Концертний цикл «Моя сердешна Україна» ‑ це унікальний, єдиний в Україні мистецький музичний цикл, що презентує музичні пам'ятки-артефакти доби сталінського терору та Голодомору 1932-33 років. Цикл музичних пам'яток, пісень , що звучать одна за одною в хронологічній послідовності, постають перед слухачем як єдиний сюжетний твір, в якому, засобами музичного мистецтва, пісень-артефактів певної доби, перед слухачем розгортається оповідь про трагічні події нашої землі від часу визвольних змагань 1917-21 років до страшної трагедії Голодомору. Оповідь ця ілюстрована музичними пам'ятками, що постали в середовищі інтелігенції та серед селян на українських етнічних землях в часі подій, про які розповідається. Завдяки цьому концертний цикл справляє сильне емоційне і естетичне враження на слухача, оскільки до нього промовляють через музику та поезію, що має дух, трагічний, безнадійний, сатиричний, невпокорений, але справдешній дух тієї епохи, про яку він оповідає.

Концертний цикл «Моя сердешна Україна» був представлений вперше в музеї Івана Гончара на вшануванні жертв Голодомору, а в подальшому на подібних акціях в різних частинах України.

«Пісні Української Революції» ‑ це концертний цикл, що присвячений добі Визвольних змагань України 1917-21 років. Вперше був представлений в Музеї літератури в Києві в 2016 році. Концерт складається з унікальних, безцінних раритетів, що заслуговують на повернення до українського слухача і мають зайняти гідне і почесне місце в українському мистецькому спадку. До слухача повертаються із забуття твори великих мистців, що були забуті майже століття. Пісні, творцями, яких були безпосередні учасники подій Української Революції 1917-21 років, а це видатні поети та композитори того часу. В програмі ‑ пісні на слова видатних поетів початку XX століття: Олександра Олеся, Спиридона Черкасенка, Бориса Грінченка, Грицька Чупринки, Миколи Аркаса, Миколи Вороного, Володимира Самійленка, Романа Купчинського, Василя Пачовського, Петра Карманського, Павла Тичини. Твори видатних композиторів початку XX століття, що творили численні пісні українського відродження, а саме: Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Олександра Кошиця, Ярослава Ярославенка, Костянтина Богуславського, Івана Недільського.

Тарас Компаніченко ‑ відомий в Україні та знаний в Європі митець, музикант, культуротворець, виконавець і популяризатор традиційного старавинного кобзарського мистецтва, реконструктор давніх музичних пам'яток (історич них та духовних, зокрема пісень Почаївського Богогласника), автор музики до літературних творів різних історичних періодів від Середньовіччя до сучасних нам днів, автор багатьох пісень і стилізацій, засновник і керівник гурту «Хорея козацька». Творчість Тараса Компаніченка знана не лише в українському середовищі в по всьому світу (Європа, Азія, Америка, Австралія), він також є цікавим для різних етнічних середовищ як представлювач унікальної, естетично привабливої, української музики з різних історичних періодів. Також Тарас Компаніченко має неповторну емоційну манеру представлення музичних творів, володіє унікальним тембром голосу, що надає творам у його виконанні особливого високохудожнього звучання.

 

З подання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка

Кобзаря, з.а. України, лідера ансамблю «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко
Кобзаря, з.а. України, лідера ансамблю «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко
Коментарі

Тарас Компаніченко – не тільки талановитий виконавець, але і видатний дослідник музичної спадщини України. Завдяки йому повернута з небуття ціла низка перлин української музичної і поетичної культури бароко і більш пізніх часів. Музичну спадщину Т.Компаніченко досліджує і розглядає в контексті цілісної української культури, включаючи історію, поезію, архітектуру, образотворчі мистецтва. Це надає його мистецтву особливої стереоскопічної чіткості і переконливості. Крім того, він виступає також як поет і композитор, продовжуючи і розвиваючи традиції української думи у наші дні. Яскравим прикладом цього аспекту його творчості є «Дума про Савур-могилу». Ним також чудово перекладено на музику вірші видатних українських поетів, зокрема Василя Стуса.
Тарасові Компаніченку, крім таланту і високого професіоналізму, притаманна також щира і неповторна інтонація патріота, яку неможливо імітувати, і яка надихає на справу національного культуротворення і тих людей, які раніше були від неї далекі. Кожний виступ Т.Компаніченка і його «Хореї Козацької» – це подія, адже кожне виконання ним певного псалма або пісні, виблискуючи новими гранями, є неповторним.
На моє переконання, Тарас Компаніченко заслуговує на одержання Національної премії України імені Тараса Шевченка 2018 року в номінації «Музичне мистецтво».

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA