Офіційний веб-сайт

«Історія тексту. Джерелознавчі і текстологічні аспекти творчості П.Г.Тичини, В.М.Сосюри та Остапа Вишні»

Автор(-и): Сергій Гальченко / Розділ: Літературознавство та мистецтвознавство

 

Наукове видання «Історія тексту. Джерелознавчі і текстологічні аспекти творчості П.Г.Тичини, В.М.Сосюри та Остапа Вишні», видавництво «Наукова думка, м.Київ, рік видання: 2014, автор: Сергій Гальченко.

Висунуто Інститутом літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України.

 

Наукове видання «Історія тексту. Джерелознавчі і текстологічні аспекти творчості П.Г.Тичини, В.М.Сосюри та Остапа Вишні» Сергія Гальченка

 

С.А.Гальченко ‑ автор текстологічних досліджень творчості названих письменних та першопублікацій текстів їхніх творів (віршів, поем, листів, щоденників тощо). Починаючи з 1972 р., автор книги проводив систематичні пошуки рукописної спадщини, докладав зусиль для їхньої концентрації в державних і музейних сховищах, подальшого наукового опрацювання та публікації в наукових виданнях і зібраннях творів письменників.

Після виходу в світ Зібрання творів П.Г.Тичини в 12 томах (1983-1990), в якому С.А.Гальченко упорядкував і прокоментував томи 7 (проза) і 12 (фольклорні записи, листи), дослідник продовжував роботу над текстами творів поета. Ним підготовлена збірка поетичних творів під загальною назвою «Сонячні кларнети» (К., Дніпро, 1990; упорядкування, підготовка текстів, примітки С.А.Гальченка). Видання «Золотий гомін. Вибрані твори» (К.,Криниця, 2008; вступна стаття, упорядкування та примітки С.А.Гальченка) вперше представило серед добірки вибраних творів П.Тичини ранню збірку «Панахидні співи» [1914-1915 (?)]. Вперше через сімдесят років було передруковано збірку «За-місць сонетів і октав» (1920) і поновлено ті твори, які вилучала радянська цензура.

Суттєві уточнення до текстів поетичних творів П.Тичини, звірених з оригіналами рукописів та першопублікаціями, були внесені С.А.Гальченком до інших видань творів поета, до яких написані ним статті та наукові коментарі.

Осягнення творчої спадщини В.Сосюри стало можливим лише після відкриття доступу до його рукописної спадщини, над вивченням якої С.А.Гальченко почав працювати ще в 1973 р. (у 1974 р. в журналі «Архіви України» з’явилася його перша публікація про архів поета). У 1988-2012 рр. С.А.Гальченко підготував і прокоментував тексти та написав наукові статті (передмови і післямови) до окремих дванадцяти видань творів В.Сосюри, які з’явилися друком у Києві, Донецьку і Москві.

Публікації невідомої спадщини Остапа Вишні (його табірного щоденника і листів із заслання) була розпочата С.А.Гальченком у 1989 р., коли він вивчив не лише родинний архів та архівосховища тодішньої УРСР, але й зміг добитися доступу до архівів Ухтопечорських концтаборів, де в 1934-1943 рр. перебував український письменник. Там же було розшукано рукописи невідомих творів Остапа Вишні, документи про його ув’язнення, введено їх до наукового обігу саме завдяки пошукам дослідника.

Книга С.А.Гальченка «Історія тексту» ‑ це джерелознавче і текстологічне дослідження текстів, які спотворювалися радянською цензурою. Здебільшого автор наукового дослідження відкриває нові сторінки творчості письменника, що не могли бути опублікованими через жорстокі умови тогочасної системи.

 

З подання Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України

Коментарі