Книги «Шевченкові «Гайдамаки»: Поема і критика» та «Шевченко, якого не знаємо. З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета», видавництво «Критика» (м.Київ), роки видання: 2013, 2014, автор: Григорій Грабович.

Висунуто Інститутом літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України.

Книги «Шевченкові «Гайдамаки»: Поема і критика» та «Шевченко, якого не знаємо. З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета» Григорія Грабовича

Розвідка-інтерпретація «Шевченкові «Гайдамаки»: Поема і критика» пропонує значно глибше, ніж досі, прочитання хрестоматійного твору Шевченка. Основна теза Грабовича полягає в тому, що поема «Гайдамаки» не є суто історичним твором, в якому відтворюються події Коліївщини 1768 року. Як показує дослідник, у поемі йдеться про значно складніші й актуальніші категорії, зокрема про тематизацію пам’яті. Іншими словами, Грабович говорить, що основною темою у «Гайдамаках» є тема історичної пам’яті, яка торкається болісних, травматичних подій національного минулого. Шевченко протиставляє свою візію Коліївщини офіційній імперській історіографії (і російській, і польській) та пов’язує подію з власним автобіографічним досвідом і загальнонаціональною колективною пам’яттю. Така пам’ять є селективною, символічною, вона близько дотична до внутрішньої душі поета, вона також спрямована на відновлення пам’яті поколінь і на очищення майбутнього. Основним обов’язком поета, як наголошує Грабович, є «подолати суспільний анабіоз та амнезію і, зрушивши колективну пам’ять, уможливити відродження».

Значним досягненням студії Г.Грабовича є те, що в ній уперше «Гайдамаки» показано з перспективи початку ХХІ століття, а також широко проаналізовано російську, польську та українські моделі сприйняття поеми Шевченка. По-новому прочитуючи «Гайдамаки», Грабович показує біблійну канву зображуваних у поемі подій і накреслює біблійні аналогії до національної історії та розглядає драматичні події народного повстання через призму священних тем кари, жертвоприношення, боротьби добра і зла, насильства. Таке прочитання поеми Шевченка робить її особливо актуальним і повчальним посланням Шевченка, адресованим нашому сьогоденню.

Збірка статей Григорія Грабовича «Шевченко, якого не знаємо: З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета» є також знаковою для сучасного шевченкознавства. У ній ідеться про символічну автобіографію Шевченка як національного поета, наголошується роль самого процесу писання, його варіативності, самопректування і саморецензування у творчості Шевченка, вперше широко аналізується візуальна шевченкіана. Зовсім новим для українського шевченкознавства стало поняття символічної автобіографії, яке вводить Григорій Грабович, конкретизуючи заявлену в його ранній монографії про Шевченка тезу про визначальну роль колективного міфологічного коду у творчості поета.

Нове видання включає широку студію про індивідуальні коди, моделі і архетипи у творчості Шевченка.

З подання Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України