Офіційний веб-сайт

«Поміж берегами», «Щем»

Автор(-и): Геннадій Щипківський / Розділ: Література

 

Книги «Поміж берегами» та «Щем», видавництво «Астропринт» (м.Одеса), рік видання: 2013, автор: Геннадій Щипківський.

Висунуто Національною спілкою письменників України.

 

Книги «Поміж берегами» та «Щем» Геннадія Щипківського

 

Кожна повість, будучи самодостатньою у структурному і художньому плані, є складовою загального задуму письменника. Вони, з одного боку, урізноманітнюють картини подільського життя, і не тільки, а в різні періоди історії ‑ доповнюють його.

Герої повістей ‑ це нащадки хліборобів, з їхніми радощами і негодами, турботами і проблемами, які завжди були супутниками нужденного сільського життя, і які постійно коливалися між поганим і кращим в залежності від епохи, тієї чи іншої соціально-економічної формації.

Дія повісті «Перестиглий грім» відбувається в повоєнний час. В основі оповіді ‑ селянське життя з усіма його драмами і трагедіями. Сюжетна колізія розгортається навколо літньої селянки Фівроні, яка живе з онуком Петрусем. Хлопчик потерпає від того, що в селі його називають «байстрюком». Чоловік Фівроні Василь не повернувся з війни, а донька від ганьби утекла в місто.

Письменник домагається того, щоб його письмо було містким і напруженим, але при цьому йому завжди вдається наснажити його суто українською ліричністю, поетичністю, міфологічною глибиною, що йдуть від національної вдачі, а також від народної пісні й думи, якими ще змалку напоєна наша українська душа

Геннадій Щипківський ‑ чудовий оповідач. Відчувається, що він немало почерпнув з фольклорних нашарувань, що в зображені негативних персонажів іде від давньої української сміхової традиції, яка так яскраво проявила себе у творчості письменників-реалістів, як-от Нечуй-Левицький, Лесь Мартович, Панас Мирний та інші. Їхній досвід ‑ це той ґрунт, на якому стоїть автор.

Повість «Щем» це повість-спогад, повість-біль, повість-роздум. Вона налаштовує на особливий ритм, автор зумів написати такий поетичний, пронизливо-ліричний твір, щемливо-ностальгійний за виповіддю і сповідальний за духом, де лірична проза перемежована віршами. Це річ зворушлива, свіжа і хвилююча. Прочитується вона на одному подиху, захоплює одразу, з перших фраз, і ще довго після того, як перегорнуто останню сторінку, звучить в душі високою і світлою музикою. Такі твори народжуються за велінням душі, за надихом вищої сили і падають з неба. Вони сповнені таїни, яку розгадати неможливо, бо й сам автор, мабуть, писав її не за якимись усталеними фаховими законами, не за певною схемою, а спонтанно, в болісному і піднесеному сп’янінні.

«Щем» дуже близько стоїть до щоденникової прози. В сучасній українській літературі подібних творів не так уже й густо. Це «З поличок пам’яті» М.Медуниці, «Дивосвіт» і «Дорогами долі» Володимира Бойчука, «Луговеї» Григорія Бондара.

З подання Національної спілки письменників України

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA