Офіційний веб-сайт

«Охоронителі діви»

Автор(-и): Василь Портяк / Розділ: Література, публіцистика, журналістика

Книга «Охоронителі діви», автор Василь Портяк, видавництво «Дискурс» (м. Брустурів), 2016 рік.

Висунуто Асоціацією українських письменників.

 

Збірка новел «Охоронителі діви» Василя Портяка

 

Дебютну прозову публікацію Василя Портяка в журналі «Жовтень» (нинішній «Дзвін») майже сорок років тому представив Роман Іваничук, який вже тоді був визнаним майстром і зумів відзначити в письмі молодого новеліста справді неперехідні риси, оскільки і нині у своїх новелах драматичний (часом трагічний) ліризм він передає по-юнацьки свіжо. Скупо, але скульптурно і промовисто виписує художню деталь, яку прочитуєш на кількох рівнях. Вона може досягти рівня символу. Особливо це стосується творів на тему УПА. Без перебільшення шедевром можна назвати новелу «У неділю рано», де трагічний ліризм, позначений щемливістю психологізованого письма, викликає не тільки очисне зворушення, а реставрує і піднімає людське в людині.

У біографії письменника є не одна сторінка, де навічно вписані життя і смерть батька (псевдо «Сибіряк», загинув у рік народження Василя) і рідного дядька (псевдо «Хмара», легендарний сотенний, розстріляний у Києві в 1953-у) та й інших з родини і просто земляків... Те, що написане самим життям, дає підстави Василеві Портякові ставитися до творення кожної нової новели, як до творення епопеї, де як на полотнах давніх майстрів Європи, промовистий не тільки кожний погляд, а й кожна складка на одежі. У цих новелах мало із особистої біографії, часто йдеться про «негероїчні» вчинки, але нічого випадкового тут немає. Як немає нічого випадкового у «Задумі «Скорого»», бо ні в самому ньому «задумі», як і в самій появі «Скорого» в прозі Портяка в принципі не може бути нічого випадкового. Очевидно, саме ці твори, (ще можна додати і «Гуцульський рік», і «Перед косовицею», й деякі інші) дають підстави на початку нового століття і тисячоліття вписувати Портяка в ряд новелістів, який починається іменами Стефаника, Косинки, Тютюнника, хоч він видав небагато книг і нечасто виступає в періодиці з новими новелами.

У прозі і в кіно Василь Портяк відомий насамперед як автор творів упівської тематики. Книга «Охоронителі діви» у тематичному зрізі розширює це коло. Вже сама назва книжки ‑ від однойменної новели, де дія відбувається біля античних колон древнього Херсонесу в наші дні. В одному із найконтрастніших (несподіваних для творчої манери автора) творі «Ісход» колоритно (у відчутному біблійному ракурсі) зображено нинішніх бомжів, що нагадують групу перших християн. Про алкогольні свята нинішньої Гуцулії йдеться у новелі «Від Николая», де огидні соціальні деформації контрастно передано через беззахисний внутрішній світ дитини.

Із кінотворів Портяка представлено кіноповість «Олекса Довбуш» та кіносценарій гостросюжетного фільму «Лола». У час майже непомітного «пунктиру» українського кіно Портяк ‑сценарист стрічок «Осіннє вбивство в Мюнхені», «Нескорний», «Залізна сотня». Надруковані твори ще не екранізовані. Навіть гострі фабульні перипетії «Лоли» письменник застосовує не для за заінтригування читача-глядача, а насамперед для відтворення «духу часу», нелегкого пошуку гідного себе місця людини в ньому.

 

З подання Асоціації українських письменників

Коментарі

Проза Василя Портяка гідна відзнаки.

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Введіть будь ласка симовли зображені на малюнку, щоб додати коментар.
Фото Капча
Введіть символи, які показані на зображенні.