Офіційний веб-сайт

«Наслідуючи Христа: Віруючий у Бога Тарас Шевченко»

Автор(-и): Степовик Дмитро / Розділ: Літературознавство та мистецтвознавство

Наукове видання «Наслідуючи Христа: Віруючий у Бога Тарас Шевченко», автор: ДмитроСтеповик, видавництво імені Олени Теліги, рік видання: 2013, м. Київ.

Висунуто Відділенням літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України.

 

Книга Дмитра Степовика «Наслідуючи Христа: Віруючий у Бога Тарас Шевченко»

 

Готуючись до ювілею 200-річчя від дня народження Шевченка, відомий учений Дмитро Степовик написав книгу про Шевченка як безмежно віруючого в Бога; про нього, що своїм життям, духовним устремлінням і, звичайно, творчістю, наслідував учення Господа нашого Ісуса Христа. Це дуже рідкісна тема в морі шевченкознавства, майже не опрацьована, зокрема в Україні. Тож Дмитро Власович, мистецтвознавець, філософ і богослов за фахом, написав новаторську й надзвичайно цікаву книгу про людину, яка давно стала символом України.

Видання складається з дев’яти розділів: «Віра Шевченка: Деякі контроверсії», «Свідчення Шевченкової віри в Бога», «Шевченко і московське православ’я», «Прослава Бога у Шевченковім «Кобзарі», «Блаженний чоловік», «Молитв из неволі», «Пресвітлий рай», «Святі пророки», «Милостивий батько – і блудний син».

Книга проілюстрована рисунками відомого українського мистця-графіка Василя Касіяна, а також Андрія Дем'янчука, Володимира Слєпченка, Олени Журавель та інших мистців. Використана також як заставки до розділів серія гравюр Миколи Стратілата «Свята Земля» (2000). У науковому виданні репродукуються і твори Тараса Шевченка на релігійну, духовну тематику.

У передмові «Один переслідуваний християнин імперії» автор книги побіжно торкається теми: Шевченко і Святе Писання, яку глибше і ширше розкриває у своєму фундаментальному науковому дослідженні: «Мабуть, не помилюся, якщо напишу тут, що з-поміж українських письменників XIX століття Шевченко найкраще знав тексти Священного Писання ‑ Біблії, ‑ і вже напевне може бути поставлений на перше місце щодо втілення біблійної ‑ і назагал релігійної, церковної ‑ тематики у своїй літературній та мистецькій творчості. Михайло Драгоманов мав рацію, коли у своїй статті про Шевченка назвав його «біблійцем від дитинства до самої смерті» (в статті «Тарас Шевченко», опублікованої у збірнику «Громада» 1879 року). Навіть Іван Нечуй-Левицький, який отримав вищу духовну православну освіту (закінчив Київську Духовну академію), значно менше «біблійний» і «церковний» у своїй творчості, ніж Шевченко, який жодних духовних семінарій і академій не відвідував. Як і деякі святі Ранньої Церкви Христової, що не мали духовної (а то й ніякої іншої) освіти, але були згори покликані до висот духовності), ‑ так і Шевченко з його «подражаніями» Біблії в численних творах, ‑ він покликаний Богом. Адже його любов до Божественного Одкровення була цілком природною, виключаючи найменші кар’єристичні чи матеріяльні міркування».

У Листі-поданні, підписаного академіком-секретарем відділення ЛММ НАНУ, академіком Миколою Жулинським, відзначається новаторський характер висунутої на здобуття Національної премії книги «Наслідуючи Христа: Віруючий у Бога Тарас Шевченко»Дмитра Степовика, яка побудована не лише на літературному матеріалі (поезія Тараса Шевченка, його повісті, щоденник, листи, спогади про нього), а також використано і мистецькі джерела (картини, рисунки, акварелі, сепії, гравюри).

Видання розраховане як на шевченкознавців, культурологів, так і на широке коло читачів, які цікавляться життям і творчість Великого Кобзаря.

 

Кілька слів про автора.

Дмитро Власович Степовик відомий в наукових академічних колах як дослідник давнього українського образотворчого мистецтва, зокрема гравюри та ікони; а також болгарського образотворчого мистецтва й українсько-болгарських мистецьких зв’язків. Крім того, ним написано декілька книг про визначних мистців української діаспори в західних країнах: скульпторів Михайла Паращука, Леоніда Молодожанина і Михайла Черешньовського; маляра і графіка зі США Якова Гніздовського; ікономалярку всеамериканського визнання Христину Дохват; а також фундаментальну монографію про першого Патріарха Київського і всієї України Мстислава Скрипника.

Як дослідник священного християнського мистецтва, Дмитро Степовик багато років цікавився місцем і значенням християнсько-релігійної тематики в поетичній та мистецькій творчості Тараса Шевченка.

Дмитро Степовик є автором близько п’ятдесяти книг, серед яких: «Патріарх Мстислав. Життя й архіпастирська діяльність», «Пробуджені царівни Якова Гніздовського», «Українська християнська абетка: Книга для читання з християнської етики», «Мистецтво ікони: Рим, Візантія, Україна», «Українська ікона у просторі і часі», «Ліричне імпресіо Олекси Булавицького», «Новий ренесанс: Ікони Андрія Дем’янчука», «Нова українська ікона XX - початку XXI століть: Традиційна іконографія та нова стилістика», «Українська гравюра бароко» та ін. 

Коментарі

Додати коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Введіть будь ласка симовли зображені на малюнку, щоб додати коментар.
Фото Капча
Введіть символи, які показані на зображенні.