Офіційний веб-сайт

«Кров – свята»

Автор(-и): Володимир Шовкошитний / Розділ: Література

 

Трилогія «Кров – свята», видавництво «Український пріоритет» (м.Київ), рік видання: 2015, автор: Володимир Шовкошитний.

Висунуто Національною спілкою письменників України.

 

Трилогія «Кров – свята» Володимира Шовкошитного

 

Трилогія «Кров ‑ свята» ‑саме такий твір-ключ, твір-паспарту, що прочиняє двері у світ творчості Володимира Шовкошитного. Це масштабне епічне полотно, в якому показано долю українського народу упродовж століття. Перша частина ‑це родова (в широкому сенсі слова) сага, друга ‑ історично-пригодницька епопея, де події охоплюють значний відрізок часу від початку століття до 1943 року, третя ‑роман-андрогін, в якому й події Другої світової війни, і наших днів подано в одному часовому вимірі. А ще цей твір можна назвати романом-амальгамою, що має дуже специфічну композиційну побудову, де виняткову роль відіграють не тільки розлогі описи, події, діалоги, а й вкраплення історичних документів, передовсім досі невідомих чи раніше сфальсифікованих. Вражає кількість героїв і майстерність розкриття їхніх образів, географія твору, неймовірний калейдоскоп подій і вміння автора охопити поглядом найбільші трагедії століття, вписавши їх в контекст світової геополітики через долі своїх героїв ‑звичайних українців.

Коли кілька років тому бестселерами стали романи Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон» та Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» (а перед тим іще й «Солодка Даруся» Марії Матіос), тема УПА стала модною і привабливою для молодих літераторів (про що свідчить, зокрема, портфель рукописів конкурсу «Коронація слова»). Проте трьох вершинних творів замало, аби переламати спресовану десятиліттями ситуацію, та й часу на їхнє масове осмислення поки бракує. А головне, незрозуміло, що ж там у підніжжі тих вершин, на літературному ґрунті ‑ куди і в яких формах рухатиметься літпроцес далі?

Та раптом, буває, з’являється книжка, котра замикає увесь ланцюг поодиноких фактів у структуру цілого феномену й уможливлює більш-менш адекватні прогнози. Саме таким виглядає твір Володимира Шовкошитного «Кров ‑ свята», означений як «історичний роман у трьох книгах».

Безсумнівно, це єдиний твір, скріплений спільним часо-простором роду (в широкому розумінні: не лише родичів, а й односельців) ‑тобто має всі ознаки сімейної саґи. Водночас так само ясно, що три його частини засадничо різняться ‑і не тому, що перша давніша й публікувалася (друга частина також писалася, як свідчить автор, з 1996-го і за два роки життя вже витримала кілька видань і отримала дорогу для автора премію ім.Василя Стуса, а третя, побачивши світ наприкінці 2014 року, одразу пробилася до вершин багатьох рейтингів і удостоєна премії ім. Гоголя). У кожної частини виявилася своя мета.

З подання Національної спілки письменників України

Коментарі