Офіційний веб-сайт

Відповісти на коментар

Автор(-и): Михайло Хай / Розділ: Літературознавство та мистецтвознавство

Книгу «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)» Михайла Хая (видавництво «Коло», 2011 р., м. Дрогобич) висунуто Національною спілкою композиторів України.

 

Книга «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)» Михайла Хая

 

Вагомою подією в галузі музичної фольклористики вважається монографія Михайла Хая «Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція)», підготовлена науковцем кілька років тому. З позиції критичної оцінки сьогодення, автор зазначає, що нині «практика публікації відомостей, науково необгрунтованих і не вивірених, створила навколо багатьох явищ народного інструменталізму ауру міфічності і невизначеності».

Натомість Михайло Хай у науковому виданні висвітлює власну гіпотезу «про існування на теренах України типологічно схожих із відповідними собі в культурах інших народів етноорганологічних явищ, автохтонність яких беззастережна; бурдонова культура, гусельно-бандуристська, скрипкова, сопілкова, дримбова традиції та ін.».

У процесі роботи над книгою, Михайло Хай узагальнив багатий архівний, науковий, методичний та музично-етнографічний матеріал. Спираючись, головним чином, на аналіз документальних фактів та досліджень народного інструментарію й не уникаючи водночас їх синтезу-узагальнення, автор вільно оперує методами порівняльного зіставлення відомих етноорганологічних та етноорганофонічних матеріалів, описів фактів і явищ, зафіксованих у сучасних польових та наукових дослідженнях.

Провідною тезою дослідження є те, що основою етнічного звукоідеалу в інструментальній традиції українців є не «напливово-кітчеві» та насильно впроваджувані в музичний побут так звані «народно-академічні» «стандарти» інструментального музикування, а традиційно усталені, хоч і істотно поруйновані стереотипи музичного мислення українців, збережені у свідомості на рівні цілком достатньому для їх науково-реконструктивного відтворення.

Висуваючи поняття етнічного звукоідеалу як критерію визначення автохтонності музично-інструментального стилю, Михайло Хай зазначає, що трансформаційні зміни звукоідеалу середовища традиційної інструментальної музики українців відбуваються як на рівні жанрово-стильової структури мелосу, так і у площині темброво-колористичної та етноорганофонічної стилістики.

Автор констатує у книзі, що внаслідок складних нівеляційних процесів у сучасному виконавському середовищі відбулися відхилення від нормативних засад традиційного етнічного звукоідеалу в інструменталізмі українців. Для їх виправлення Михайло Хай пропонує методику науково-теоретичної та науково-виконавської реконструкції традиційного тлумачення та відтворення живої музики.

Практичним додатком до даної книги є нотне видання «Українська інструментальна музика усної традиції», матеріали якого вперше в Україні записано на цифрових аудіоносіях у польових та студійних умовах. Тут вміщено сто унікальних нотних зразків пастушої, програмної, календарно-, побутово-обрядової і танцювальної музики українців, які дивом збереглися в усній традиції до наших днів і були зафіксовані автором на цифрову плівку впродовж 1989-2007 років.

Крім того, видання-додаток «Українська інструментальна музика усної традиції» є унікальною спробою поєднання, наукового, публіцистичного та виконавсько-практичного підходів, які є, на думку автора, єдиною формою, спроможною на виконавсько-реконструктивному рівні утривалити уже практично зниклу традицію українського народного інструменталізму.

 

Михайло Хай – народився у 1946 році. Працює в ІМФЕ ім. М.Рильського НАН України та НМАУ ім. П.Чайковського, автор понад 100 наукових праць, монографії: «Музика Бойківщини», ното збірки «Українська інструментальна музика усної традиції», CD «Українська ліра», науковий редактор мультипроекту «Моя Україна. Барви». Досліджує традиційну музику та народні музичні інструменти. 

Коментарі

Відповісти

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA