Офіційний веб-сайт

Відповісти на коментар

ЧИ ЗДАТНА ПАМОЛОДЬ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО КОМІТЕТУ ОЦІНИТИ ТВОРЧІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛЯ ОВСІЄНКА?

(Дорогі однодумці та побратими: підтримайте й поширте. Дякую!)

Вдивину для мене, як і для більшості творчої еліти України було те, що книга «Світло людей. Мемуари та публіцистика» Василя Овсієнко таки рекомендована до третього туру на Шевченківську премію. Вражені тому, що нинішній склад Комітету піддавався і піддається шаленої критики: «жодного письменника, відомого публіциста, члена будь-якої Спілки, жодного українського патріота», і ставляться запитання: «А судді хто?».
Василя Васильовича я не знаю, не зустрічався, більше того, переказували, що, коли мене рекомендували на премію імені В. Стуса, він був проти. Але ми маємо бути чесними перед Богом і українським народом: Василь Овсієнко із тих людей, про яких кажуть: «місія виконана»: правозахисник, член Української Гельсінської групи (УГГ), політв’язень, літописець історії репресій радянського режиму проти українських дисидентів та лауреат премії імені Стуса за публіцистику.
Справі відновлення історичної справедливості та збереження історичної правди про дисидентський рух Овсієнко, без перебільшення, присвятив життя. Він - співупорядник разом із Євгеном Захаровим 4-томного видання матеріалів Української Гельсінкської групи та «Міжнародного біографічного словника дисидентів країн Центральної й Східної Європи й колишнього СРСР». Організовував експедиції на Соловецькі острови та в урочище Сандармох, фактично став літописцем українського дисидентського руху. Книга «Світло людей» не лише про Василя Стуса, Оксану Мешко та Юрія Литвина, це спомин-біль про усіх, хто покоїться в Сандармосі та Биківнянському лісі, хто віддав життя, щоб жили ми і були справедливими.
Не знаю, якими критеріями будуть оцінювати члени Комітету видання Василя Овсієнка – це і буде показником їхнього українства, тест на розуміння патріотизму і шани до «невинно убієнних», але я про книгу: це перше і єдине такої глибини правди і професійно написано журналістським словом видання, не раз презентована в багатьох колективах Києва та обласних центрів держави. Якщо ми вважаємо, що Шевченківська премія –це не лише, скажімо, класне публіцистичне зібрання, а, що - надто також важливо - автор є носієм духовності та культури – саме української, патріот держави і сповідує це гасло не один рік –то «Світло людей» і є тим творчим факелом.
Маю право про це написати й оцінити як член Спілки журналістів з 1976 і письменників - з 2000 – го року, автор десяти публіцистичних книг. То ж - чекаємо фіналу!

Віктор Жадько, публіцист і письменник, професор, завкафедри журналістики Національного педуніверситету імені М.Драгоманова.

Відповісти

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA