Офіційний веб-сайт

Відповісти на коментар

Автор(-и): Петро Кралюк / Розділ: Література

 

Книга «Синопсис», видавництво «Ярославів Вал» (м.Київ), рік видання: 2014, автор: Петро Кралюк.

Висунуто Державним комітетом телебачення і радіомовлення України.

 

Книга «Синопсис» Петра Кралюка

 

Збірник прози Петра Кралюка «Синопсис» (Київ: Видавництво «Ярославів Вал», 2014) складається з творів, уже опублікованих (триптих «Рубльов», роман «Шестиднев», повісті «Блага вість ОД княгині Жеславської», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»), які вимальовують панораму вітчизняної історії від останньої третини тринадцятого до середини двадцятого століття.

У триптиху «Рубльов» розвінчується міф про те, що «Святий Андрей Рубльов» ‑ російський іконописець». Оскільки ікони Рубльова і за технікою, і за емоційним наповненням куди ближчі до волинської школи княжої доби, ніж до сучасного Рубльову московського іконопису. А на території Великої Волині є принаймні кілька населених пунктів, з назвою, похідною від слова «рубель». У часи отроцтва ізографа Андрія була потужна хвиля міграції з Волині на Московщину, що занесла на Куликове поле князя Дмитра Боброка-Волинця, котрий і здобув перемогу над Мамаєм.

Повість «Блага вість од княгині Жеславської» стала добрим подарунком українському чительництву до 450-річчя Пересопницького Євангелія. Цілком передбачувано перших три партії ведуть фундаторка Пересопницького Євангелія княгиня Анастасія Заславська, яка по смерті чоловіка стала черницею Параскевою, спадкоємець давньої волинської книжної традиції, упорядник книги ієромонах Григорій та уродженець Лемківщини, вихованець ренесансної Європи переписувач Михайло Василевич.

В описувану в романі «Шестиднев» епоху над усіма мистецтвами королювало малярство. Після високої майстерності й глибокої філософії Дюрера, Кранаха, Гольбейна серйозно сприймалося твердження про те, що «першим серед людей є художник». І автор робить основною загадкою роману намальований Іваном портрет князя Василя-Костянтина Костянтиновича, Милістю Божою князя Острозького, некоронованого короля Русі й найбільшого магната усієї Речі Посполитої.

Але справу князя Острозького підхопили вихованці заснованої ним Академії. Чи не найбільш знаний серед них ‑ гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Про нього Петро Кралюк оповідає у повісті «Лицар і смерть».

Не надто багато у нашій історії періодів, коли над елітою фінансовою і мілітарною стояв представник еліти інтелектуальної. Вихованець княжої Волині Петро Конашевич-Сагайдачний не тільки очолив степову козачу вольницю, але й своєю залізною волею обмежив зухвальства сильних і свавільства заможних. Спрямував енергію козацтва на славу народу і благо ближніх.

В основі повісті «Діоптра» ‑ пошук невідомого науці твору Мелетія Смотрицького.

Повість «Віднайдення Раю» розповідає про життя і книги волинського князя Володимира Васильковича, одного з небагатьох інтелектуалів на троні.

«Синопсис» Петра Кралюка ‑ це оповідь про реальні вчинки реальних людей, але написана рукою, вільною від штампів та умовностей імперсько-радянської історіографії.

З подання Держкомтелерадіо

Коментарі

Відповісти

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA