Офіційний веб-сайт

Відповісти на коментар

Автор(-и): Іван Тараненко / Розділ: Музичне мистецтво

Твори: «Зрак», концерт-симфонія для скрипки, альта, народного голосу та оркестру; «Пневма», концерт для фортепіано та симфонічного оркестру; «Благодатна Марія», симфонічна драма для чотирьох солістів, мішаного хору та симфонічного оркестру на вірші П.Тичини; «Добра музика» для високого голосу з оркестром на вірші С.Майданської; автор: Іван Тараненко, період оприлюднення: 2009-2013 рр.

Висунуто Національною спілкою композиторів України.

 

Концерт-симфонія «Зрак», концерт «Пневма», симфонічна драма «Благодатна Марія» на вірші П.Тичини, музичний твір «Добра музика» на вірші С.Майданської композитора Івана Тараненка

 

Іван Іванович Тараненко (нар. 1965 р.) ‑ один з провідних українських композиторів, автор численних творів різних жанрів. Композитор цілком вільно почувається у різних музичних сферах: інтелектуально-заглибленої серйозної музики, джазу, поп-музики. Для його композиторського стилю характерними є дивовижна відвертість, готовність поділитись потаємним, а також національна визначеність музики, тонкий ліризм, психологічна глибина образів, мелодичне багатство, виваженість структурних рішень, майстерне інструментування. Особливе місце в доробку композитора посідає духовно-релігійна проблематика, що визначає важливі змістовні й смислові характеристики багатьох його творів.

Впродовж свого плідного творчого життя І.І.Тараненко звертався до найрізноманітніших музичних жанрів. Особливе місце в його доробку посідає симфонічна і вокально-симфонічна музика.

Одним з найвищих досягнень композитора у цій галузі є Концерт-симфонія «Зрак» для скрипки, альта, народного голосу та оркестру (2009). Вперше твір було виконано 1 жовтня 2009 року в Колонному залі імені М.В.Лисенка Національної філармонії України на XX Міжнародному фестивалі «Київ Музик Фест-2009». Виконавці: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, диригент ‑ Ніколя Фарін (Швейцарія), солісти ‑ Вадим Борисов (скрипка), Інна Бутрій (альт), Ганна Коропниченко (автентичний спів).

Влучна та багатозначна назва є своєрідним духовним символом самого твору і джерелом розуміння концептуального навантаження його драматургії. Жанрове визначення композиції ‑ «концерт-симфонія» ‑ більше відповідає ідеї формотворення з достатньо розмитими канонічними обрисами форми, хоча в той же час твір має досить чітку структурну побудову. Вокально-інструментальні фрагменти з використанням автентичного голосу у народних псальмах дають поштовх до ускладненої драматургічної дії риторики симфонізму, де голос виступає як тема-інструмент.

Вокальні епізоди є своєрідним відтворенням переживання останніх дванадцяти годин життя Іісуса Христа, тобто Страстей Господніх. «Зрак» в розумінні понадчасового і споглядального занурення, із відчуттям вселенського болю виступає як посередник між життям сучасної особистості та переживаннями історичних подій, які відбувались на Голгофі майже два тисячоліття тому. Поезія духовних віршів, на відміну від билинного епосу, не тільки розчулює і втішає, але й вчить та вказує шлях до спасіння. В псальмах якнайдетальніше викладено моральний кодекс українського народу, втілено відчуття реального наближення смерті й тієї величі, з якою її можна перемогти тільки з вірою в Бога.

У 2010 році І.І.Тараненко написав Концерт для фортепіано та симфонічного оркестру «Пневма».Назва твору пов’язана із грецьким визначенням поняття ранньохристиянської філософії «Святий Дух», ширше ‑ душа, духовність, повітря небесних сфер. Композитор апелює до глибинного розуміння сутності людського життя, втілюючи в музичному матеріалі твору ідею невпинного руху людської душі, яка від моменту входження в цей світ долає численні випробування на шляху до повернення у вічність та поєднання її з першоджерелом ‑ Духом Божим. Симфонічна фактура твору ‑ в діапазоні від легких, ледь вловимих порухів до космічних хвиль.

В «Пневмі» немає чіткого розмежування на образні сфери негативного і позитивного, натомість акцент робиться на співставленні динамізму і статики, дії і споглядання. Твір складається з двох частин, що звучать аttасса. Роль сольної каденції належить епізоду в другій частині, що викладений в дещо імпровізаційному стилі, який несе функцію смислового підсумку головної тематичної ідеї твору.

Твір було виконано 28 вересня 2010 року в Колонному залі ім.М.В.Лисенка Національної філармонії України на XXI Міжнародному фестивалі «Київ Музик Фест-2010». Солістка ‑ Олена Тараненко (фортепіано), Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, диригент ‑ Микола Дядюра.

Органічними для творчого обдарування митця є вокально-симфонічні жанри («Псалом № 27» для мішаного хору та низьких струнних, «Daheim sien» («Бути вдома») ‑кантата для тенора, сопрано, мішаного хору тасимфонічного оркестру на слова В.Абреша, «П’ять різдвяних пісень» для голосу, бандури та симфонічного оркестру тощо).

Особливе місце серед таких творів посідає «Благодатна Марія», симфонічна драма для чотирьох солістів, мішаного хору та симфонічного оркестру на вірші П.Тичини (2011) ‑ великий п’ятичастинний твір, який вражає своєю драматичною насиченістю. В кожній з п’яти частин твору («Революція», «Війна», «Терор», «Голод», «Молитва») відображено події страшних для нашої країни часів початку XX століття, які були з болем та відчаєм зафіксовані в ранній поезії П.Тичини. Потужна експресія музичного матеріалу поглиблює сприйняття поетичного тексту та сягає своєї кульмінації в трагічному епізоді IV частини («Голод») при змалюванні скорботної матері, яка в своїх стражданнях перебуває в пограничному стані між реальністю та надреальністю. В заключній частині твору, що є своєрідним висновком всього циклу, відбувається просвітлення музичної фактури та звучать проникливі інтонації вокальної партії. Це дає зрозуміти основну думку композитора про те, що спасіння та угамування душевного болю можливе лише в Молитві та зверненні до Бога.

Вперше твір було виконано 24 вересня 2011 року в Колонному залі ім.М.В.Лисенка Національної філармонії України на XXII Міжнародному фестивалі «Київ Музик Фест-2011». Солісти ‑ Юлія Риссак-Ткаченко (сопрано), Тетяна Гавриленко (контральто), Віктор Сачок (тенор), Костянтин Клейн (бас). Національна заслужена академічна капела України «Думка» (художній керівник та головний диригент ‑ Євген Савчук), Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, диригент ‑ Володимир Сіренко.

«Добру музику» для високого голосу з оркестром на вірші С.Майданської (2013) композитор присвятив пам’яті своїх батьків ‑ Наталії Ювеналіївни та Івана Григоровича Тараненків. Український мелос вишуканої поезії Софії Майданської пронизує музичну тканину цілого твору. В ньому розкривається природна містерія материнської колисанки, що поєднується з пошуками вселенської гармонії, злиття з природою та спогадами дитинства.

Вперше твір було виконано 30 травня 2013 року в Колонному залі імені М.В.Лисенка Національної філармонії України на XXIII Міжнародному фестивалі «Музичні прем’єри сезону». Солістка ‑ Єлізавета Ліпітюк (сопрано). Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, диригент ‑ Віталій Протасов.

І.І.Тараненко є також автором багатьох інших значних за масштабами і глибиною осмислення дійсності творів: для симфонічного оркестру («Сім янголів з сурмами», симфонічна містерія для альта з оркестром (2001); «І запало сім’я в тіло душею...», драма для бандури та симфонічного оркестру (2002); «Іван Вишенський» ‑ симфонічна драма для оркестру (2009); театрально-сценічних творів («Іст Коукер» за віршами Т.Еліота, мелодекламація для двох акторів, фортепіанного квінтету та магнітної плівки (2002); «Твої очі, як те море» ‑ літературно-музична драма за листами та інтимною лірикою І.Франка, автор естетичної концепції та сценарію, режисер-постановник Софія Майданська (2006); «Цвіт вишневий на Афоні» ‑ одноактна сценічна опера для читця, чоловічого хору, оркестру та електронного запису за поемою І.Франка «Іван Вишенський», автор лібрето та режисер-постановник Софія Майданська (2006); віртуозні інструментальні концерти (Концерт для фортепіано, симфонічного оркестру та ді-джей установки (2003), «Музика» для фортепіано, хору та ударних (2007), Концерт для віолончелі з оркестром (2012), «Янгол з обпаленим крилом» ‑ концерт-симфонія для флейти та великого оркестру (2013); хорові твори; «Чотири молитви до Пресвятої Богородиці» для чоловічого/жіночого хору (1992); «Покаянна молитва», для мішаного хору (1993); вишукані камерно-інструментальні твори ‑ «Овдовіла» для альта та фортепіано (1991), «Після прочитання Шевченка. Причинна...» для баяна (2002), «В пошуках шляху» для саксофону соло (обов'язковий твір для виконання на Міжнародному конкурсі саксофоністів «Selmer» в Україні, 2003), «Там і колись, тут і тепер...» музика для клавесина та комп'ютерного саундколажу (на замовлення Фундації Приятелів «Варшавської Осені» з коштів «Ernst von Siemens Musikstiftung», що в Монако, 2005), «Musik for Frau Miller» для скрипки та фортепіано (2008) тощо. 

І.І.Тараненко лауреат Премії імені Л.М.Ревуцького та Премії імені М.В.Лисенка.  

Композитор Іван Тараненко
Композитор Іван Тараненко
Коментарі

Відповісти

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA