Офіційний веб-сайт

Відповісти на коментар

Автор(-и): Орест Скоп / Розділ: Образотворче мистецтво

Цикл живописних полотен «Козак Мамай», автор: художник Орест Скоп, представлено в альбомі «Козак Мамай», випущеного Видавничим домом «Високий Замок», м. Львів.

Висунуто Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

 

Цикл живописних полотен «Козак Мамай» Ореста Скопа

 

Творчість заслуженого діяча мистецтв України Ореста Скопа ‑надзвичайно багатогранна, митець працює у галузі художнього проектування, архітектури та станкового живопису. Особливе місце в його творчому доробку посідає саме живопис, в якому художник послідовно утверджує національні ідеали в модерному образотворчому мистецтві.

Над циклом живописних полотен «Козак Мамай», присвячених пам’яті сліпих кобзарів, розстріляних радянською владою у 1934 році у місті Харкові, Орест Скоп розпочав працювати у 1980 році. За цей час художником було створено близько 300 живописних полотен, які знаходяться в колекціях музеїв України і за кордоном. Підсумком тридцятирічної роботи митця над мамайським циклом є видання альбому «Козак Мамай» («Видавничий Дім Високий замок», Львів, 2013 року), який став своєрідною антологією творчості художника. Просякнуті національним духом «Мамаї» Ореста Скопа органічно вплітаються в модерне мистецтво Європи, і є своєрідним посланням сучасникам ‑ не забувати своє коріння, плекати національну гордість і віру.

Орест Скоп є учасником не одного десятка персональних і колективних виставок в Україні та за її межами. Був учасником науково-мистецьких експедицій «Шляхами Шевченка по Україні» (1997-1999 та 2013 році). Організатор та автор експозиції шістнадцяти міжнародних мистецьких виставок «Львівський осінній салон».

Художник є постійним учасником щорічного Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю «Мамай-Гезі» (2008-2013 р.р.) у музеї історії міста Дніпродзержинська, ініціатором створення музею образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва «Козак Мамай» у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Орест Скоп є автором та співавтором понад 20-ти музейних інтер’єрів та експозицій. Автор іконостасу та проекту інтер’єру церкви Воскресіння Христового у селі Віжомля Яворівського району Львівської області. Створив та подарував картину «Відспівування Тараса Шевченка» каплиці Святого Миколая у місті Батурин Чернігівської області. Автор проектів каплиць, дзвіниць, меморіальних дошок, геральдичних знаків, прапорів. Архітектор пам’ятників Т.Г.Шевченку, митрополиту Андрею Шептицькому та 2000-літтю Різдва Христового у місті Трускавці Львівської області, Роксоляні у місті Рогатині Франківської області, гетьману І.Виговському у селі Руда Жидачівського району Львівської області, воїнам-афганцям у місті Стрий Львівської області, М.Шашкевичу у селі Новосілки Буського району Львівської області, погруддя Соломії Крушельницької у Варшавській опері (Польща) та ін. Орест Скоп є художником-постановником опери «Аікісі» (Львів ‑ Канада, 1992 року).

Орест Скоп ‑ активний учасником благодійних аукціонів: «Подаруй дитині надію»; на підтримку Українського Католицького університету; на підтримку дітей-інвалідів товариства «Надія»; збору коштів: на пам’ятник скульптору В.М.Гаврилкові (2012 рік), для благоустрою СШ №44 ім.Т.Г.Шевченка у місті Львові (2013 рік). Брав участь у Благодійних Шевченківських вернісажах у Києві. Подарував значну кількість власних творів і експонатів музеям та організаціям.

Твори художника Ореста Скопа зберігаються в музейних і приватних збірках України, Росії, Італії, Франції, Швеції, Англії, Німеччини, Бельгії, Чехії, Австрії, Словаччини, Іспанії, США, Канади, Австралії та ін.

 

Про автора

Орест Андрійович Скоп народився 5 липня 1952 року у Львові. У 1974 році закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту. З 1985 року член Національної спілки художників України. З 1991 року член Спілки художників «Клуб Українських Митців», а з 2010 року ‑ президент цієї спілки. З 1996 року працює головним художником Палацу мистецтв у Львові. Одружений, має двох дітей.

Нагороджений дипломом Спілки архітекторів України за розробку комплексного проекту архітектурно-художнього і світлового оформлення міста Львова (перша премія 1978 року). У 1985 році він став лауреатом XII Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві за «Художнє оформлення міжнародного фольклорного свята ‑ «Літо в Коломийському». 1993 року ‑ лауреат Державної премії України в галузі архітектури. 2006 року ‑ Заслужений діяч мистецтв України. У 2008 році нагороджений Великою золотою медаллю «Гран-прі» лауреата Національної премії в галузі ландшафтної архітектури і дизайну «Квітуча Україна-2008». Нагороджений орденом «Гордість нації» №1 ОС «Клуб українських митців» (2002 рік). Нагороджений орденом Святого Архістратига Михаїла Української Православної Церкви Київського патріархату (2004 рік). Нагороджений Почесною ювілейною відзнакою Львівської ОДА «За вагомі заслуги у національно-визвольній боротьбі, відданість ідеалам незалежності Української держави, багаторічну плідну громадську діяльність та з нагоди 70-річчя створення УПА» (2012 рік), відзнакою Львівської міської ради «Золотий герб міста Львова» (2012 рік).

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради УРСР, України, Почесною грамотою Президії ВЦСПС, грамотами Міністерства культури України та релігійними християнськими організаціями. Відзначений обласною стипендією для видатних діячів культури та мистецтв (2010 рік).

 

Відгуки про мистецький проект

Павло Мовчан, голова ВУТ «Просвіта» ім.Тараса Шевченка, письменник, лауреат Національної премії України ім.Тараса Шевченка:

«Іконографія Мамаїв, над якою працює Орест Скоп, без сумніву, презентує наш час. Звертання до давньої української образотворчої традиції, до Козака Мамая як унікального образу, що увібрав історію держави кількох століть ‑ є своєрідним ключем і мовою мистця, котрою він розмовляє із сучасниками.

В своїх роботах, яких на сьогоднішній день уже більше як 200, митець зумів наблизити історію до своєї доби, залишившись, при цьому, вірним жанру. Його Мамаї ‑ патетичні й підкреслено значимі. Відчуття безмежності часу й простору ‑ це також риса, за допомогою якої єднаються Мамаї з історії українського малярства з тими, що створив Орест Скоп.

Серію живописних полотен козаків Мамаїв Ореста Скопа можна розглядати, читати як книжку ‑ автор використовує рядки стародавніх дум та сучасних текстів, сприймати як щоденник; герої щораз нові й неповторні, мов час, в якому були створені».

Роман Лубківський, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, поет:

«Роздумуючи над «роботами і днями» Ореста Скопа, щораз більше переконуюся в тому, що його талант визрівав і формувався під благотворним впливом особливого знака зодіаку. Запитаєте якого? Всі символи європейського та азійського календарів відомі давно, але в тім-то й заковика, що жоден з них невідповідний феноменальній особистості львівського характерника.

А тимчасом він сам, Орест Скоп, визначив для себе ‑ з точністю «до навпаки» ‑ єдино можливий символ: далекого прапредка, канонізованого давнім нашим фольклором і наївним малярством ‑ козака Мамая.

«Козак, душа правдивая» ‑ краще від цієї лапідарної характеристики не скажеш. «Орест, душа правдивая», ‑ кажемо й ми, українці XXI століття, споглядаючи твори архітектури й малярства, створені одним мистцем протягом якихось двох-трьох десятків літ. Найдокладніші каталоги, найглибші дослідження, присвячені Орестові Скопу ‑ це лише спроби охопити зовнішні параметри дивовижного мистецько-філософського світу людини, одержимої творчістю задля самовиявлення національного характеру через власні уподобання, власну візію, власний стиль. Тому традиції, світова та європейська, у часопросторі Ореста Скопа не просто гармонійно поєднуються чи мирно співіснують. І одне, і друге. Але це поєднання та співіснування ‑ запорука нашої незмінної української присутності під знаком зодіаку ‑ Знаком Козака Мамая, канонізованого Орестом Скопом».

Володимир Кметик,член Центрального правління ВУТ «Просвіта» ім.Тараса Шевченка:

«Основним елементом композиції залишається традиційна постать козака-кобзаря, котрий грає на бандурі. Невід'ємною частиною композиції робіт Ореста Скопа завжди виступає кінь, присутній на всіх картинах як другий за значимістю елемент після самого козака. Художник змальовує його переважно фрагментарно, не дотримуючись правильних пропорцій. Часто кінь нагадує дитячу іграшку. Зустрічаються сюжети, в яких постать козака разом з конем утворюють обриси дерева життя або світового дерева, характерного елемента народної картини.

Орест Скоп трактує відомого козака Мамая передусім як космічний символ. Можливо, тому невід'ємним елементом його робіт стають птахи, які пов'язують світ видимий і невидимий, космічний і земний, сакральний і буденний. На полотна Ореста Скопа також потрапляють й інші елементи народної картини «Козак Мамай» ‑ шабля чи спис, ріжок-порохівниця, сагайдак зі стрілами чи штоф. На більшості полотен усі речі створюють навколо козака своєрідне обрамлення з плавних хвилястих і округлих ліній, що в поєднанні з самобутнім колоритом надає полотнам особливого елегійного звучання». 

Коментарі

Відповісти

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA